З любов'ю для захисників. У Костополі клуб за інтересами перетворився на справжній волонтерський хаб. Ось уже пів року місцеві жінки, не покладаючи рук, працюють над створенням теплих речей для наших захисників і захисниць. За цей час вони встигли відправити на фронт дві величезні партії шкарпеток, поясів та безрукавок. Однак на досягнутому зупинятися не планують, адже хочуть, аби якомога більше хлопців та дівчат на лінії фронту змогли почувати себе бодай трішки комфортніше.
Усі ці пояси, теплі шкарпетки, устілки та безрукавки для наших захисниць та захисників з величезною любов'ю і турботою костопільчанки в'яжуть практично безупинно. Скільки виробів вже встигли виготовити навіть і не рахують. Бо ж працюють не на кількість, а на те, аби хлопцям та дівчатам на фронті було тепло і хоча б трохи комфортніше. Кажуть: почали це робити ще до настання перших холодів.
Почали в'язати, скажу спочатку було важко, не хватало матеріалу. Ходили збирали що в кого дома було, по гуманітарках ходили. Щоб ту ниточку десь якусь роздобути, але дякуючи усім моїм оцим людям ми зараз вийшли на досить такий хороший рівень. Тому що ми вже два рази відправили великими партіями, - учасниця клубу Надія Шемедюк.
Волонтерять жінки займаються в приміщенні місцевої бібліотеки. Почали цим займатися ще влітку - з моменту заснування з їхньої ж інціативи у закладі клубу за інтересами. Тоді жінки збиралися один раз на тиждень і здебільшого для спілкування та спільного проведення часу.:
Клуб за інтересами був створений на прохання нашої постійної читачки Надії Шемедюк. Ми (керівництво закладу радо відгукнулися на цю її пропозицію і таким чином створили клуб за інтересами "Таємниці рукоділля". Першою метою створення клубу перш за все було згуртувати творчих людей громади, спілкування, обмін думками, обмін досвідом, - директорка центру культурних послуг Оксана Несесюк.
Однак вже за кілька місяців жінки стали не просто учасницями клубу, а волонтерками. Кажуть: цього вимагала ситуація в країні, та й залишатись осторонь допомоги армії вони не могли. Щонайменше тому, що в кожної із них є рідна людина, яка нині боронить наш спокій. Однак допомогти хотіли не лише своїм родичам, але й іншим військовослужбовцям. За пів року жінкам вдалося налагодити процес створення теплого одягу, і нині більшість виробів жінки виготовляють у себе вдома. Кажуть: у кожну шкарпетку пояс чи безрукавку намагаються вкласти максимум фантазії, а головне - любові.
Ми працюємо, ми тут мало робимо. В нас дуже багато людей, які допомагають не приходячи сюди. В мене наприклад є жіночка. Вона член клубу, але вона в'яже дома, я їй кажу прийди до нас. А вона каже для чого я буду витрачати час, якщо я за цей час можу зв'язати. Це ви знаєте, дуже приємно чути, знаючи що їх треба і треба цих шкарпеток і ще чого, - учасниця клубу Надія Шемедюк.
Волонтерки кажуть: усі вироби намагаються робити різних розмірів, усі схеми для них шукають в інтернеті. Разом із тим зазначають - запитів на ці елементи одягу нині надходить дуже багато, і подекуди їм банально не вистачає рук. Тож запрошують усіх охочих долучатися до їхньої інціативи. А за можливості ще й надавати матеріали, з яких можна усе це виготовляти.
