4 червня в Україні вшановують пам'ять дітей, чиї життя обірвала російська війна. Маленькі українці так і не встигли здійснити свої мрії, піти до школи, обрати професію чи створити власні сім'ї. Сьогодні про них нагадують дзвіночки пам'яті, дитячі іграшки біля меморіалів та невимовний біль батьків.
День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії рф проти України.
Здавалося б, час минає. Але для матері він зупиняється в той день, коли вона востаннє бачить свою дитину.Таких історій в Україні сотні. За кожною цифрою офіційної статистики — зруйнована родина, нездійснені мрії та дитинство, яке обірвала клята війна.
Вона любила гуляти містом, посміхатися перехожим і радіти кожному новому дню. Чотирирічна Ліза Дмитрієва із Вінниці мріяла про майбутнє, якого в неї вже не буде. Російська ракета обірвала її життя дорогою з занять. У День вшанування пам'яті дітей, загиблих внаслідок збройної агресії росії проти України, ми згадуємо тих, чиї голоси назавжди замовкли через війну.
Тоді,це відео облетіло весь світ.
Маленька Ліза Дмитрієва усміхається, крокує вулицею Вінниці та штовхає свій дитячий візочок. За кілька хвилин після цих кадрів російська ракета влучить у центр міста. 14 липня 2022 року Ліза разом із мамою Іриною поверталася із занять до логопеда. У цей момент російські війська завдали ракетного удару по Вінниці. Дівчинка загинула на місці. Чотирічна Ліза, на другий день після трагедія прийшла у сні до своєї мами.
Історія Лізи стала болем не лише однієї родини. Вона стала символом сотень дитячих життів, які забрала війна. 4 червня в Україні відзначають День вшанування пам'яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Пам'ятну дату Верховна Рада встановила у 2021 році, щоб вшанувати найменших жертв війни.
За кожною цифрою статистики — дитяча кімната, що спорожніла. Улюблена іграшка, яка більше нікого не чекає. Шкільний дзвінок, який так і не покличе на урок. Ці діти мріяли стати лікарями, музикантами, вчителями, спортсменами. Але російські ракети, снаряди та бомби забрали у них право на майбутнє.
У багатьох містах України цього дня на деревах розвішують дзвіночки. Кожен із них символізує дитячий голос, який уже ніколи не пролунає.Сьогодні ці дзвіночки звучать замість дитячого сміху. Вони нагадують нам про хлопчиків і дівчаток, яких убила війна. Про дітей, які не встигли вирости, закохатися, створити сім'ю чи здійснити свої мрії. І поки лунають ці дзвони пам'яті — Україна пам'ятає кожне ім'я, - журналістка Олеся Мороз.
