Максим Шалавило родом з Львівщини. Перед тим, як обрати шлях військового хірурга, закінчив Львівський національний медичний університет.
– Лікар вчиться все життя, а лікар-хірург вчиться кожної хвилини. Медицина взагалі багатогранна наука, а військова – особливо, адже вона більш обтяжена обставинами, – каже Максим. – До цього можна додати і специфіку лікування військових пацієнтів, у яких нерідко виникає посттравматичний стресовий розлад. З ними завжди треба знайти спільну мову та переконати в доцільності лікування. За плечима Володимира Деруна два курси військово-медичної академії. Сам він з Рівненщини і у майбутньому планує пов’язати своє життя із військовою медициною. Серед причин, по яких Рівненський військовий госпіталь привернув його увагу, виділяє чудовий колектив та його високий професіоналізм.
– Наше стажування триває два місяці. Нещодавно я повернувся з 61-го мобільного військового госпіталю, що у Маріуполі. Зараз продовжую практику у Рівному, де вже стажувався минулого року. Саме тут я вперше побачив, як оперують поранених.
Провідний хірург Рівненського військового госпіталю підполковник медичної служби Василь Савич розповідає, що досвідчені фахівці медзакладу допомагають стажерам не тільки вивчати тонкощі професії, а й діляться досвідом, набутим у польових госпіталях у зоні ООС. Роботу наших підопічних можу оцінити на відмінно. Я бачу, як вони стараються і добросовісно підходять до своєї професії. Дуже швидко вчаться, розуміють військову специфіку і здорово нам допомагають.
За останні роки в Рівненському військовому госпіталі лікарську практику пройшли близько двох десятків слухачів першого та другого курсів Української військово-медичної академії.
Повідомляє капітан Олексій Мосейченок, відділення спецкорів Інформагентства Міноборони «АрміяInform» (м. Рівне).
