Підтвердили загибель шести військовослужбовців — Валерія Леха з Вирівської громади, Миколи Михайлова з Великомежиріцької громади, Віталія Колошви з Повчанської громади, Олександра Макарицького з Клесівської громади, Івана Любиченка з Вараської громади та Олександра Голенка з Рівного.
Про це повідомили у громадах.
Загинув Лех Валерій Петрович, 1978 року народження, житель села Селище Вирівської громади.
Понад два роки Валерій Петрович мав статус зниклого безвісти. ДНК-експертиза підтвердила його загибель.
Валерій Петрович — колишній водій 2-го відділення кулеметного взводу. Він загинув 5 травня 2024 року під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Переїзне Бахмутського району Донецької області.
Про дату та місце поховання буде повідомлено додатково.
Підтвердилася звістка про загибель жителя села Світанок Великомежиріцької громади Миколи Михайлова.
Захисник загинув 22 жовтня 2024 року в районі населеного пункту Селидове Покровського району Донецької області.
Поховають Миколу Михайлова 5 вересня на кладовищі села Світанок.
За результатами ДНК-експертизи підтвердилася загибель Віталія Колошви з Повчанської громади, який із 4 вересня 2024 року вважався зниклим безвісти.
Віталій Миколайович Колошва народився 17 січня 1971 року в селі Повча Дубенського району Рівненської області. У 1988 році закінчив Повчанську середню школу. Після цього навчався у Мурманську, де здобув кваліфікацію матроса. За відмінну службу мав відповідне посвідчення та нагрудний знак. Згодом навчався у Козинській автомобільній школі та здобув професію водія. Певний час працював у сфері охорони. У 2021 році отримав фах охоронця 2 розряду. Останні роки перед війною працював у Польщі.
25 січня 2023 року Віталія призвали до лав Збройних Сил України. Служив у званні сержанта. Спочатку проходив службу у складі 33 окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, брав участь у бойових та штурмових діях на Запорізькому напрямку. Згодом продовжив службу у 122 окремій бригаді територіальної оборони на Покровському напрямку. Мав статус учасника бойових дій, був відзначений медаллю «Ветеран війни».
4 вересня 2024 року сержант Віталій Колошва брав участь в обороні села Лісівка Новогродівської міської громади Покровського району Донецької області. Внаслідок дій противника Захисник отримав мінно-вибухову травму та поранення, несумісні з життям.
Відтоді Віталій вважався зниклим безвісти. У травні 2025 року під час репатріаційних заходів Україні повернули тіло полеглого військовослужбовця, особу якого на той час не було встановлено. І лише тепер результати ДНК-експертизи підтвердили, що Віталій Колошва загинув 4 вересня 2024 року.
Прощання із Захисником відбудеться 5 вересня о 11:00 год, за адресою с. Повча, вул. Центральна, буд. 3. Чин похорону відбудеться у Свято-Троїцькому храмі села Повча.
Після двох років невідомості підтвердилася загибель жителя села Карпилівка Клесівської громади Макарицького Олександра Івановича, 19.03.1988 року народження.
Олександр Іванович проходив військову службу у 5-й окремій штурмовій Київській бригаді. До лав Збройних сил України був призваний восени 2023 року.
4 березня 2024 року Олександр загинув у бою в Бахмутському районі Донецької області. Відтоді він вважався зниклим безвісти.
Олександр народився 19 березня 1988 року в селі Карпилівка. Тут минули його дитинство та юність, тут він закінчив місцеву школу, жив разом із сім’єю та батьками.
У Захисника залишилися двоє синів, дружина, батьки та сестра.
5 вересня 2026 року Клесівська громада проведе Героя в останню путь.
За результатами ДНК-експертизи підтвердилася загибель солдата Івана Олександровича Любиченка з Вараської громади, який із 18 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти за особливих обставин.
Іван Любиченко народився та виріс у Вараші. Навчався у Вараському ліцеї №2, професійну освіту здобув у Володимирецькому ПТУ.
До початку повномасштабного вторгнення працював слюсарем-ремонтником в енергоремонтному підрозділі ЦРЗС Рівненської АЕС.
Іван Любиченко, водій-електрик 2-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го військового аеромобільного батальйону 46-ї окремої аеромобільної Подільської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України.
37-річний Захисник загинув 18 лютого 2025 року в районі населеного пункту Костянтинопіль Волноваського району Донецької області під час підвезення провізії на позицію підрозділу.
Іван неодноразово рятував життя своїх побратимів, проявляючи мужність і відвагу під час виконання бойових завдань. За проявлену хоробрість був відзначений нагрудним знаком командира «Шлях честі». Також мав статус учасника бойових дій.
Про дату та час прощання із Захисником у громаді повідомлять додатково.
Рівне попрощається із Захисником Олександром Голенком.
Олександр Голенко народився 22 вересня 1982 року в Рівному. Навчався у загальноосвітній школі №11, а згодом здобув фах зубного техніка у Шепетівському медичному училищі.
Після навчання працював за спеціальністю у Рівненській міській стоматологічній поліклініці. У січні 2025 року Олександра Голенка мобілізували до лав Збройних сил України.
«Пройшовши базову військову підготовку, Олександр потрапив до підрозділу протиповітряної оборони. Там у нього були хороші побратими та командири», — розповіла мама Захисника.
На жаль, 42-річний солдат Олександр Голенко загинув 28 серпня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Воїн вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно його тіло вдалося ідентифікувати та передати рідним для гідного поховання.
У Захисника залишилася мама.
Прощання з Олександром Голенком відбудеться у суботу, 5 вересня, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі. Поховають військовослужбовця на Алеї Героїв кладовища «Нове» в обласному центрі.
Телеканал «ITV media group» висловлює щирі співчуття родинам та розділяє з вами біль утрати. Герої не вмирають!
