Працівники Сарненського історико-етнографічного музею здійснили експедицію до села Ромейки Полицької громади Вараського району, під час якої вдалося знайти могилу останнього власника місцевого маєтку Олександра Рибнікова.
Про це повідомили у Сарненському історико-етнографічному музеї.
Відомо, що пошукова робота проводилася у співпраці з місцевими жителями, які поділилися спогадами старожилів про колишній панський двір, садибу та цвинтар, що зберігся на околиці села. Серед поховань вдалося віднайти та ідентифікувати надгробок, який, за архівними даними та усними свідченнями, належить саме Олександру Рибнікову — останньому власнику маєтку в Ромейках початку ХХ століття. На надгробку зазначено, що помер Олександр Рибніков в 1930 році.
Що відомо про маєток у Ромейках?
З початку XVI ст. Ромейки були власністю князів Острозьких. В інвентарних книгах за 1629 р. про село йдеться, що це володіння князів Заславських. У 1820 році у селі було 39 дворів, в яких проживало 158 чоловіків та 170 жінок, село перебувало у володінні графа Олізара. Згодом в к. ХVIII ст. Ромейки та Веліхів перейшли у власність Ворцелів, власників Степанського ключа. Родинне гніздо сім'ї Ворцелів, знаходилося у містечку Степань. Граф Станіслав-Габріель Ворцель брав активну участь у польському повстанні 1830-1831 рр., за що царський уряд відібрав у нього Степанський маєток і передав державі.
В 1846 році селом Ромейки володів вже князь Четвертинський з дружиною Варварою. Їм належали великі земельні володіння на Волині. Князь був досить жорстоким по відношенню до селян, свідченням тому в архівах є дані про велику пожежу в ніч з 9 на 10 березня 1847 року, під час якої згоріла корчма з восьми кімнат, прибудова, троє коней, водяний млин та багато іншого добра. Збитки оцінили в 400 рублів сріблом. Так, селяни села Ромейки протестували проти свавілля князя Четвертинського.
В 1860 році Ромейки (в деяких документах згадуються як Ромейковичі та Ремейковичі) відносились до Луцького повіту та були власністю Юзефа Сохачевського. В 1911 р. селом Ромейки володів російський дворянин Олександр Рафаїлович Рибніков. Йому належало 2083 десятин землі. Лише винокурня приносила в рік 17 тисяч рублів прибутку. За фахом він був математиком, його дружина — лікарем. Родина була багатодітною. Рибніков мав підприємницьку натуру. Досить швидко почав приводити до ладу господарство. Ромейки були зручним місцем для рибного господарства. За своїми кресленнями і обчисленнями, він спорудив цілу серію ставків, з'єднаних греблями, канавами та насипами. Купив мальків та риби, і вже скоро королівські коропи кишіли у ставках. На одному ставку навіть облаштував пляж для відпочинку з родиною. За розробленим ним планом цілої мережі каналів у Ромейках було здійснено осушення всіх земель. Це дуже розширило орну площу і високо підняло вартість маєтку. Але найбільше за все він захоплювався кіньми. Мріяв вивести якусь свою, особливо швидку породу. У свій час розвів цілі табуни коней, так що важко вже було за ними доглядати.
Під час Першої світової війни будинок було розграбовано, винокурню спалили, коні, корови, воли — все розтягли. Ліс вирубали, землю розібрали селяни. В будинку оселилися німецькі офіцери. Рибніков з родиною вимушений був покинути маєток. Згодом після 1920 р. вони повернулись в розорений маєток, почали налагоджувати господарство. В 1939 з початком Другої світової війни емігрували на захід.
