Цього тижня у Нобельському НПП інспектори природоохоронних науково-дослідних відділень облаштували солонці неподалік водопоїв, кормових полів, місць масового скупчення та міграції диких тварин, а також заготовили віники з гілок та зелені для підгодівлі тварин у період нестачі корму.
Про це повідомили у Нобельському національному природному парку.
З настанням холодної пори року у диких тварин зменшуються можливості якісно і регулярно харчуватися тим, що зазвичай складає їхній раціон навесні та влітку. Підгодовувати звірів у цей період вкрай важливо, адже така підтримка дозволяє мешканцям дикої природи поновлювати сили, вітамінний і жировий баланси, успішно адаптуватися до суворих погодних умов.
Підгодівля тварин гілковими кормами у вигляді віників є одним з найбільш масових біотехнічних заходів. Заготовляють віники із пагонів (з листками) деревно-чагарникових порід, а саме: кропиви, дуба, липи, верби та берези, які найбільше поїдаються парнокопитними та зайцеподібним в період, коли вони мають найбільший вміст поживних речовин, зокрема сирого протеїну. Вміст сирого протеїну в деревно-чагарникових рослин сягає максимуму в період масового розвитку листової поверхні. Тому заготовляти корми слід на ранніх стадіях розвитку рослин, в основному з 15 червня до 15 липня.
Обов'язковою умовою одержання високоякісних кормів є дотримання технології їх заготівлі. Зокрема, серед деревно-чагарникових рослин для зрізування потрібно відбирати добре розвинуті повністю вкриті листям пагони. Зрізаються гілки діаметром 0,5 см. В'яжуть віники мотузкою, шпагатом або ликом, але не дротом. Сушити їх рекомендується в затінку. Під час сушіння їх декілька раз обприскують 5-6% розчином кухонної солі. Висушені пагони з листям обережно складають, або підвішують, у сухих кормосховищах та зберігають для підгодівлі тварин взимку.
Навіщо диким тваринам потрібна сіль
Більшість осінньо-зимових кормів бідні мінеральними речовинами: солями натрію, калію, фосфору та ін. Тому під час зимового періоду диким тваринам слід викладати сіль. Для цього влаштовуються солонці, які охоче відвідують травоїдні, і завдяки яким у багатьох випадках звірі притримуються відповідних територій. Найпростіший солонець – пень. Можна для солонців використовувати старі пні, в яких лише продовбують заглиблення.
У холодну пору звірі і птахи нерідко гинуть не тільки від холоду, а й від нестачі кормів. Тому завдання природоохоронців – допомогти їм перезимувати
