SANNA - українська співачка з козацьким корінням. Продовжує створювати українську музику, відроджувати козацькі пісні та підтримувати захисників, адже як вона каже: « Закохую в Україну, співаю соловʼїною».
Інтервʼю зі співачкою SANNA: музика, корені та спадщина
Що стало вирішальним фактором у Вашому рішенні повернутися з Америки в Україну та розпочати тут музичну кар'єру?
- Вирішальним фактором нашого повернення з Америки в Україну стали наші діти. Ми з чоловіком самі переїхали до США ще підлітками: мені було 17, а йому 13 років. Ми познайомилися там, і Америка дала нам багато можливостей, які ми дуже цінуємо. Ми поважаємо американців і вдячні за досвід, але хотіли, щоб наші діти виросли з українською свідомістю, розумінням свого коріння. І хоча наші старші діти народилися в Америці, ми відчули, що важливо повернутися додому. Особливо символічно, що наша третя дитинка, донечка Оріана, вже народилася в Україні. Я відчула зв’язок із її душею, яка прагнула народитися на рідній землі, і ми назвали її Оріаною — прадавньою українською назвою наших земель.
Яке основне послання Ви хочете донести до українського слухача сьогодні?
- Моє головне послання до українського слухача сьогодні — це цінувати своє рідне, пишатися тим, що ми українці. Я хочу донести любов до нашої мелодійної солов’їної мови, до нашої глибокої культури і традицій, які я прагну відроджувати через свою творчість. У мене є багато творчих ідей, і одна з них — видати книгу оповідань про козацькі походи, у яких свого часу брали участь мій батько та мій брат. Вони, ще на зорі незалежної України, вирушили дерев’яною чайкою з Києва від Дніпра до Чорного моря, а потім — у Середземне, щоб прославляти Україну в Європі. Це захопливі, іноді смішні та повчальні історії, які, я сподіваюся, допоможуть нашим підліткам відчути гордість за свій рід і свою країну.
Що для Вас найважливіше під час живих виступів?
- Для мене під час живих виступів найважливіше бути щирою і залишатися собою. Я хочу, щоб люди відчули правду моїх слів, мелодій і ту любов до козацького духу, якою пронизане все моє життя з дитинства. Мені завжди важливо надихнути слухачів цією енергією, цією силою і гордістю за наше коріння. Я часто чую, що після моїх виступів люди відчувають бойовий дух і натхнення, і це для мене найбільша радість. А силу для того, щоб ділитися цим, я завжди черпаю в своїй родині, у своїх дітках.
Ваші сценічні образи відзначаються етнічними деталями, що Вас надихнуло на образ сучасної українки-козачки?
- Цей образ сучасної українки-козачки завжди жив у мені, жеврів і горів, але я не знала, як точно втілити його назовні. Напевно, Всесвіт сам підказав мені шлях. Я планувала зйомку, відчувала цей образ у собі, і раптом доля звела мене з неймовірно талановитою стилісткою Людмилою Савляк. Вона наче відчула всі тонкощі моєї душі й допомогла перетворити це на прекрасні, етнічно насичені образи. Так все й склалося, бо випадковості, як ми знаємо, не випадкові.
Пісня "Синочки, повертайтеся живими!" написана на вірш Вашого батька. Як виникла ідея перетворити цей вірш на пісню, і що Ви відчуваєте під час її виконання?
- Ідея перетворити вірш мого батька на пісню виникла ще у 2009 році, коли ми з татом приїхали з Америки в Україну на кілька місяців. Це був непростий час, але ми зустріли у Львові людей, які надихнули нас спробувати створювати пісні на татові вірші. Тоді ми записали кілька перших версій, хоча вони так і залишилися невикладеними. Уже в 2021 році, коли я почала свій творчий шлях як співачка SANNA, ця ідея знову ожила. Спочатку я виконувала власні пісні, але з початком повномасштабного вторгнення творча діяльність призупинилася. І саме тоді пісня «Синочки, повертайтеся живими» наче сама попросилася на світ. Разом із саундпродюсером Морфомом і гітаристом Орестом Галицьким ми втілили цей вірш у мелодію. Ця пісня дала мені розуміння, що творчість потрібна навіть у найважчі часи, бо вона підтримує дух наших захисників і дає надію всім нам. Музика та культура тримають нас разом і допомагають рухатися далі.
Який із віршів Вашого батька є Вашим улюбленим і чому?
Вибрати улюблений вірш мого батька дуже складно, бо їх багато, і кожен із них особливий. Один із дуже дорогих мені віршів — це «Вересовий мед». Він розповідає про той гіркуватий смак еміграції, про тугу за рідною землею. Я була на батьковому хуторі на Волині й бачила той фіолетовий вересовий ліс, де він народився. І тоді я зрозуміла, що цей вірш — це не просто метафора. У них справді був вересовий мед із пасіки дідуся, і це така жива частина його дитинства. Ще одним улюбленим є вірш «Донечка-краса», який він написав для мене. Він настільки ліричний і зворушливий, що я не можу читати його без сліз. А ще є «Чом не весні вертаються лелеки» — теж про еміграцію, про ту мрію повернутися додому, яка, на жаль, для мого батька так і не здійснилася. Ці вірші дуже болючі й ностальгічні, але водночас вони — частина нашої родинної історії. І, звісно, є багато його веселих, світлих віршів, які я теж дуже люблю. Я люблю всі його вірші.
Ви засновниця бренду одягу. Розкажіть про ідею створення, назви та символіку бренду.
- Ідея створення бренду виникла досить несподівано. Спершу я написала пісню «Співаю солов’їною» про українську мову і хотіла, щоб обкладинка до неї була особливою. Ми створили вишитого соловейка, взявши за основу традиційні мотиви, і зробили його в моїх фірмових кольорах — чорному та червоному. Так вийшов своєрідний оберіг, як мені навіть сказали мольфари, що це оберіг для людини. Пізніше я вирішила, що цей соловейко може прикрашати одяг, і так народилася «KOSHULYA». Я співпрацюю з майстринями, які вишивають цього соловейка на домотканому полотні, а потім ми інтегруємо його в одяг. Назва походить від старовинного слова, яким наші предки називали верхню частину одягу — сорочку або светр. Я хочу відродити не лише старовинні слова, а й саму ідею одягу-оберегу. У нас можна замовити собі вшитий оберіг, який буде невидимим для оточення, але берегтиме вас на рівні енергії та символіки. Таким чином ми поєднуємо традиції з сучасністю.
Чи було пов'язане Ваше дитинство з музикою, і яким чином це сформувало Вас як співачку?
- Так, музика справді була зі мною з самого дитинства. Я росла в атмосфері, де ми з батьками постійно співали разом, особливо козацькі та народні пісні. Тато підтримував мене у шкільних заходах, грав на гармоні чи сопілці, і ми навіть співали в кілька голосів разом із мамою. Ми відвідували козацькі заходи по всій Україні, і для мене співати українські пісні — це щось абсолютно природне, те, що закладене з молоком матері. Я вдячна своїм батькам за цю любов до української пісні.
Що варто чекати нового у Вашій творчості найближчим часом?
- Отже, вже зовсім скоро можна чекати на мій козацький альбом. Більше половини роботи вже зроблено, і я з величезним задоволенням занурююся в цей процес. Я дуже хочу поділитися цими піснями з усіма, тож зовсім скоро чекайте реліз. Крім того, я мрію створити окремий альбом пісень на вірші мого батька — а ще, колискові, і власні пісні. Усе це потребує часу, але я із задоволенням працюю над цим.
