Розписування яєць до Великодня – традиція не нова. Цікавим є те, що методики розписування писанок, їх символіка і кольорова гама різняться не тільки від країни до країни, а й від міста до міста.
Розписані яйця знаходили на території всіх областей, крім сучасної Луганщини, Запоріжжя та Криму. Символи повторюються у різних регіонах, але писанки різняться за кольорами та технікою розпису.
У північних та західних областях кольорова гама часто буває стриманіша, використовується чорний, коричневий, бордовий, темно-зелений. Інколи в цих регіонах можна зустріти звичайні одноколірні писанки. Є багато анімалістичних та геометричних символів.
У південних та центральних регіонах України кольорова гама писанок ширша, але їм притаманна лаконічність – візерунки інколи мають один-два елементи.
Писанки центральних регіонів здебільшого чорні з білою лінією та кількома кольоровими елементами. На них можуть бути жовті, червоні, сині, рожеві та фіолетові барви.
Лемківська техніка передбачає створення візерунків із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки, патичка.
Схожі писанки були на Закарпатті (також на Пряшівщині – нині Словаччина). Причому на Бойківщині, Закарпатті та Лемківщині часто зображали сонце з променями-крапельками.
На закарпатських яйцях часто писали гілочки-сосонки, хрести, спіралі. Триквери та восьмираменні ружі зустрічались на Галичині. На Гуцульщині писанки містять багато дрібних елементів, переважали жовтогарячі барви, багато тварин (оленів, баранчиків).
Найпопулярнішими на Івано-Франківщині є космацькі писанки із села Космач, яке вважають центром писанкарства в області. Оздоблення цих писанок доволі дрібне, переважають помаранчеві, червоні й жовті елементи на темному тлі.
В селі Чорний потік тієї ж області писанки геть інші – на чорному тлі обов’язково на присутня біла лінія та сині, фіолетові чи рожеві крапки. У Снятинському районі Івано-Франківщини писанки вирізняються простотою, і часом їх можна сплутати з писанками з центральних регіонів, каже Оксана.
На Тернопільщині та Хмельниччині переважають червоний, чорний та жовтий кольори, розпис білими лініями. На Волині писанки часто пофарбовані одним кольором і також мають білі лінії та переважно червоно-чорні барви.
На Поліссі часто зображали грабельки, "жучки", жіночу фігуру з піднятими догори руками, трикутники та інші символи у чорних, червоних, жовтих, зелених кольорах.
У Рівненській області писанки вирізняються червоно-зеленими візерунками та жовтими лініями.
На Буковині популярні крупні геометричні малюнки та розети, червоне або чорне тло, білі смужки, яскраві плями кольору.
У Києві та Київській області є колекція щербаківських та сквирських писанок, писанок Шулявки (раніше це було село, а не район столиці), а також кілька яєць з канівського періоду.
На київських писанках є багато червоних, жовтих, зелених барв. Наприклад, ось традиційний орнамент з Київщини (місто Ходорків, Сквирський повіт) з зображенням пелехатої квітки з каталогу Кульжинського у виконанні Ірини Михалевич.
На подільських писанках переважають рослинні орнаменти, вазони. Зазвичай писанки мають чорне або коричневе тло, візерунок наносять червоними та білими кольорами, а композицію ділять на дві, чотири або вісім частин.
На Черкащині багато зелених, коричневих, бурих, теракотових відтінків. Наприклад, майстриня з Черкащини Варвара Рибчинська створювала традиційні яйця зі світло-бурим тлом з червоними та темно-коричневими візерунками.
