У Рівному дедалі більше молодих людей залишаються без роботи після закінчення навчання. Вища освіта не гарантує працевлаштування, а ринок праці диктує свої жорсткі умови. В результаті — сотні дипломованих фахівців поповнюють ряди безробітних або виїжджають з міста в пошуках кращого життя.
Молодіжне безробіття — одна з найгостріших соціально-економічних проблем у Рівному. За даними Рівненського обласного центру зайнятості, серед зареєстрованих безробітних у місті понад 35% — це молоді люди віком до 30 років. Частина з них має вищу освіту, але не може знайти роботу за фахом або з гідною оплатою.
Ситуація ускладнюється тим, що частина роботодавців шукає співробітників із досвідом, навіть на стартові позиції. У свою чергу, випускники не мають можливості цей досвід отримати. Таким чином, молодь опиняється в замкненому колі: без досвіду — немає роботи, без роботи — немає досвіду.
Невідповідність освіти вимогам ринку
Часто університети та коледжі готують фахівців без урахування реальних потреб місцевого ринку праці. Наприклад, щороку сотні студентів у Рівному здобувають гуманітарні спеціальності, тоді як попит зосереджений у сфері ІТ, будівництва, виробництва та сфери обслуговування. Це призводить до "перевиробництва" кадрів у одних сферах і хронічного дефіциту в інших.
Брак практичного досвіду
Більшість навчальних програм зосереджені на теорії. Студенти проходять формальні практики, які не дають реального досвіду або контактів з роботодавцями. Тому під час пошуку першої роботи вони часто не можуть конкурувати з кандидатами, які вже працювали хоча б кілька місяців.
Відсутність підтримки на етапі входження в професію
У місті майже відсутні муніципальні програми адаптації молоді до ринку праці. Центри кар’єри при університетах працюють формально або не мають достатньо ресурсів, аби супроводжувати молодь у працевлаштуванні. Молоді люди не знають, де шукати вакансії, як скласти резюме, як проходити співбесіду.
Міграція та демотивація
У пошуках кращих умов багато молодих людей виїжджають у Київ, Львів або за кордон.
Ті, хто залишається в Рівному, часто працюють не за спеціальністю або на тимчасових роботах. Це призводить до втрати професійного потенціалу та демотивації: молодь не бачить перспектив для зростання в рідному місті.
Міжнародний досвід: як інші вирішують проблему
Польща впровадила програму підтримки молоді "Pierwsza Praca" ("Перша робота"), яка передбачає податкові пільги для роботодавців, що беруть на роботу випускників без досвіду.
Німеччина активно розвиває систему дуальної освіти, де студенти поєднують навчання з оплачуваною практикою на підприємствах, і майже автоматично отримують постійне місце роботи після завершення навчання.
Естонія створила онлайн-платформи для менторства, де досвідчені фахівці допомагають молодим людям у професійній орієнтації та пошуку роботи.
Що каже місцева влада
У коментарі для цієї статті директорка Рівненського обласного центру зайнятості Надія Богданівна Плютинська наголосила:
"Ми бачимо, що проблема зростає. Щоб допомогти молоді, ми запроваджуємо профорієнтаційні заходи, проводимо ярмарки вакансій, тренінги з пошуку роботи. Але без участі бізнесу й освіти ефект буде обмежений."
За словами Плютинської, центр зайнятості вже працює над запуском спільної ініціативи з ВНЗ міста, яка дозволить залучати студентів до стажувань у партнерських компаніях.
Що варто змінити: поради
- Оновлення навчальних програм відповідно до потреб ринку — залучення роботодавців до формування освітніх планів.
- Розвиток системи стажувань і дуальної освіти — створення платформ для партнерства між вишами та бізнесом.
- Підтримка молодіжного підприємництва — надання мікрогрантів, консультацій і простору для стартапів.
- Муніципальні програми адаптації молоді — центри кар’єри, менторські проєкти, воркшопи, консультації.
- Інформаційна кампанія про можливості працевлаштування — щоб молодь знала, куди звертатися й що робити.
Рівне — місто з великим освітнім і людським потенціалом. Але якщо молодь не матиме шансів реалізувати себе тут, вона залишить його. А разом з нею — і майбутнє. Щоб змінити ситуацію, потрібна спільна стратегія влади, бізнесу, освіти і самої молоді.
Безробіття — не просто статистика, це втрачені мрії, і з цим потрібно щось робити.
