Пташиний світ наповнений таємницями, характерами та несподіваними сюжетами. Побачити їх так, як бачить звичайна людина — це одне, а зловити в об'єктив не просто пташку, а її унікальну емоцію чи момент життя — справжнє мистецтво.
Яскравим прикладом такого захоплення є рівненська фотографиня Марія Зараі, яка вже близько семи років займається спостереженням та фотографуванням птахів у дикій природі. У програмі «Талановиті» на телеканалі ITV media group вона розповіла про те, як народжуються її шедеври, наскільки капризними бувають пернаті моделі та чому її улюбленим домашнім мешканцем стала галка на ім'я Пірат.
Секрет ідеального кадру полягає не лише в якійсь новітній камері, а насамперед умінні чекати. За словами Марії, дистанція до пташки залежить від її розміру:
Дрібні птахи, наприклад, горобці, підпускають фотографа на відстань до 10 метрів. Більші птахи тримаються на відстані 20–30 метрів. Іноді, якщо кадр носить пейзажний або композиційний характер, відстань може складати всі 100 метрів.
«Цього хобі я вчилася не мати очікувань і не розчаровуватися. Перші рази я дуже переживала, а зараз уже пізнала "дзена" — стало простіше ставитися до цього, бути в моменті та просто насолоджуватися природою», - ділиться Марія Зараі.
Для того щоб отримати вдалий кадр, фотографині доводиться годинами сидіти в засідці з кариматом та теплою маскувальною сіткою серед боліт чи комарів, адже багато видів птахів неймовірно полохливі.
Найпростіший спосіб знайти пернатих — приїхати до лісу чи парку, зупинитися та просто послухати місцевий лісовий хор: зябликів, вівчариків-коваликів, вільшанок чи синиць.
У пошуках цікавіших кадрів Марії допомагають місцеві орнітологи та друзі, які підказують локації. А от чим віддячити моделям за роботу? Підгодовування птахів влітку — питання складне, адже в теплу пору року їхній раціон складається здебільшого з комах. Проте Марія завжди залишає їм «зарплату» у вигляді горішків чи насіння після завершення зйомки — навіть попри те, що перевірити, чи з'їли вони її, вдається не завжди.
Серед усього різноманіття птахів Марія Зараі виділяє кілька особливих видів:
-
сови — беззаперечні фаворити авторки завдяки їхнім неймовірним очам та рухам голови
-
вивільга — неймовірно красива, але дуже капризна пташка, яка геть не любить позувати.
-
сойки — справжні майстри мімікрії. Вони можуть майстерно імітувати крики хижих птахів (конюка чи яструба) для захисту своєї території та гнізда, а інколи здавалося б навіть, що сойка здатна скопіювати звук кози.
Особливе місце в житті фотографині займає галка на ім'я Пірат, яка вже близько семи років живе у неї вдома. Птаха колись знайшов на колишній роботі колега Марії: через проблеми зі здоров’ям та травму хребта птах уже ніколи не зміг би повернутися до дикої природи. Так у домі з'явився повноправний мешканець із «потужним серйозним характером», який влаштовує гучні концерти наприкінці зими та навесні.
На запитання, чим є для неї таке захоплення — азартом впіймати ідеальний момент чи психологічною розрядкою, Марія відповідає однозначно: і тим, і іншим. Це і вогник азарту, коли виходить зробити неймовірне круте фото, і водночас найкраща терапія, яка допомагає перезавантажитися, побути наодинці з дикою природою та підняти настрій не лише собі, а й тисячам підписників її сторінки.
