Президент України Володимир Зеленський повідомив, що спілкувався телефоном із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком.
У мене відбулась телефонна розмова з Олександром Лукашенком. Ми не розмовляли з ним два роки. А сьогодні я говорив з ним дужепредметно.
Я пояснив йому детально неможливість нашого зіткнення. Я не хочу, щоб ракети, літаки і гвинтокрили летіли в Україну з Білорусі. Я не хочу, щоб йшли війська в Україну з Білорусі. І він мене запевнив у цьому.
Моє завдання як президента – захистити нашу державу. І ви побачили протягом цих жорстких днів, як ми це завдання виконуємо.
Олександр Лукашенко звернувся до мене, щоб українська та російська делегації зустрілись на річці Прип'ять. Підкреслю: без жодних умов.
Скажу відверто, як завжди: я не дуже вірю в результат цієї зустрічі, але нехай спробують. Щоб потім у жодного громадянина України не було жодного сумніву, що я як президент не намагався зупинити війну, коли був нехай і маленький, але все ж таки шанс.
І поки наші хлопці там – президент тут, голова Офісу тут, прем'єр тут, армія тут, головнокомандувач тут. Ми всі будемо боронити нашу державу, наші кордони.
Ми з вами маємо діяти прагматично, щоб досягти нашої мети. А наша мета – це наша територіальна цілісність. Нашу позицію – ви побачили на сто відсотків. Це – безумовний захист національної державності.
Тепер – що стосується нашої мотивації. Очевидно, що наші військові воюють не за гроші. А за сьогодні, за завтра, і дуже жорстко відповідають за те, що було вчора.
Але ми маємо розуміти, що сьогодні це – найважливіша робота. Бути військовим, захищати країну. І тому я дуже хочу, щоб держава гідно платила за цю роботу.
Ми будемо платити нашим військовослужбовцям, які тримають в руках зброю, по сто тисяч гривень на місяць. Не для того, щоб нам сказали: дякую. А для того, щоб вони знали, що країна їм точно вдячна. І так буде до тих пір, поки не закінчиться ця війна.
І останнє. Вчора, на жаль, ми втратили "Мрію". Але стару "Мрію". А нову мрію ми побудуємо. Слава Україні!
