ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області
Рівне, вул. Миколи Боголюбова, 5
+380964960000 [email protected]

Затримав колону, щоб почепити ікону на скло, а попереду пролунали вибухи: історія водія з Рівненщини

Віталій Васильович усе своє життя працював водієм на різних видах транспорту. У 2017 році влаштувався водієм в одну з військових частин на Рівненщині. Нині чоловік обіймає посаду водія навантажувача в Інженерно-позиційному полку Командування Сил підтримки ЗСУ.

Історію про чоловіка опублікували у службі зв'язків з громадськістю інженерно-позиційного полку. 

Віталій Васильович неодноразово здійснював рейси в зону проведення АТО/ООС, втім справжній адреналін чоловік відчув після повномасштабного вторгнення рф в Україну. Вранці 25 лютого 2022 року його з ще трьома військовими відрядили завезти вантаж до Київської області. Прибувши до місця призначення чоловік разом з хлопцями поступили у підпорядкування командира місцевої військової частини.

"Ми мали зробити один рейс на Київщину і повернутися назад. В армії бракувало кадрів, а діяти треба було оперативно, тоді місцевий командир доручив нам возити особливо небезпечні вантажі, я їх називаю «подаруночки». Разом з хлопцями доставляли вибухівку і боєприпаси в гарячі точки. Було страшно, але нами керувала відповідальність за вчасне доставлення вантажів – від цього залежала оборона України", - пригадує чоловік.

Загалом відрядження, яке планувалося на один день, затягнулося на півтора місяця. Щоденно, майже цілодобово за кермом. Вантажівка Віталія Васильовича об’їхала більшість звільнених від окупації територій Київщини, Чернігівщини та Сумщини. 

"Нас оберігав Господь. Була ситуація, коли я зупинив автівку в колоні, щоб почепити ікону на скло. Це затримало нас на кілька хвилин, попереду пролунали вибухи, а ми залишились живими, - ділиться Васильович. – Якби мені сьогодні сказали їхати на фронт – поїхав би не вагаючись. А поки що продовжую виконувати свою роботу тут в тилу".

Побратими розповідають, що Віталій Васильович з честю і гідністю виконував поставлені завдання, часто ризикуючи власним життям. На знак пошани нашому герою місцеві військові дали позивний «Дєд», яким він дуже пишається.

Понад усе наш герой мріє про перемогу та свободу України, а ще радіє можливості бути причетним до захисту рідної держави.

Читайте також: