Професійне вигорання - це синдром, який розвивається на фоні хронічного стресу і призводить до загального виснаження організму людини. Він включає в себе три складники: енергетичний (брак енергії, фізична перевтома), емоційний (апатія, зниження чутливості та емоційності, байдужість) і екзистенціальний (втрата сенсу діяльності, життя). Це стан, коли зовсім нічого не хочеться, коли опускаються руки, коли результативність і якість роботи стрімко падає, а зацікавленість і мотивація в роботі зникають. Це стан, коли перебування з сім’єю перестає приносити задоволення, а рідні, друзі та оточуючі починають дратувати. Це стан, коли загострюються проблеми зі здоров’ям, а задоволення від життя та його якість падають...
10 ознак того, що ви “горите” на роботі:
1. Ви вічно втомлені. Якщо після ночі здорового сну, вихідних на природі або навіть тижневої відпустки ви все ще відчуваєте втому – це явна ознака вигорання та інших небезпечних станів, і краще звернутися до лікаря.
2. Ви не можете сконцентруватися. Щоб оцінити рівень концентрації, згадайте, з якою швидкістю ви вирішували робочі завдання півроку тому і як справляєтеся з ними зараз. Спробуйте зосередитися хоча б на півгодини й зануритися в справу – якщо не виходить, це може свідчити про початок вигорання.
3. Ви погано працюєте. Під час вигоряння ви починаєте працювати гірше, ніж раніше: ваші ідеї рідше знаходять відгук, проекти частіше відправляють на доопрацювання.
4. Ви постійно зайняті. Робота захопила весь ваш час: не можете відкласти телефон навіть на вихідних, берете з собою комп’ютер в будь-які поїздки, а на побаченні шлете повідомлення босові. Таке завзяття тільки зашкодить здоров’ю.
5. Вас легко роздратувати. Якщо останнім часом ви весь нарікаєте й зриваєтеся на оточення, а раніше за вами такого не помічали – велика ймовірність, що ваше сприйняття вже спотворено вигоранням.
6. Вам складно братися за нове. Відсутність мотивації – привід для занепокоєння. Вас більше не захоплюють нові проекти, не мотивують навіть кар’єрний ріст і підвищення зарплати.
7. Ви не радієте виконаній роботі. Вам стають байдужі не тільки помилки й невдачі, але й успішно завершені проекти – ви більше не ловіть кайф від роботи, вам просто все одно.
8. Ви почали випивати й гірше харчуватися. Щоб хоч якось впоратися зі стресом, ви заїдаєте його шкідливими снеками, вечеряєте піцою та все частіше скаржитеся на начальника за келихом вина. Одномоментні рішення тільки заважають організму боротися з навантаженням і не дають відновити сили.
9. Ви почали гірше себе почувати. Хронічний стрес шкодить здоров’ю: чим довше ви під його дією, тим гірше себе відчуваєте. Серед симптомів – біль у спині й шиї, проблеми з травленням, підвищений тиск, зниження лібідо, порушення менструального циклу і функцій імунітету.
10. Ви перестали про себе піклуватися. Ви себе запустили: попри хронічну втому, продовжуєте працювати, як кінь, погано спите і зовсім забули про інші сфери життя, не пов’язані з роботою.
Як не зустрітись пліч-о-пліч з професійним вигоранням:
Бути в контакті, в гармонії з собою. Бути чесним із собою. Чути себе, розуміти, чого зараз хочеться більше чи менше, відчувати свій внутрішній і фізичний стан, слухати своє тіло і організм. При потребі змінювати пріоритети, плани, реагувати на випередження.
Бути в моменті. Тобто бути емоційно присутнім в тому місці, з тими людьми, в тих активностях, де ти є зараз. Якщо це час з дітьми, то всі твої думки, твоя фізична і емоційна присутність має бути з ними. Не відволікаючись на різні інші питання і думки. Нехай це буде 10-15 навіть 5 хвилин часу емоційної присутності в моменті, але з точки зору результативності і ефективності це краще і більше, аніж годину часу «думи думаючи на різні теми одночасно».
Планування цілей на рік, з декомпозицією задач на місяці, тижні, дні. За пріоритетами і з фокусом на їх важливість. Враховуючи ролі, які актуальні для мене більше чи менше в кожний момент часу. Переважно послідовно, аніж одночасно.
Відпустки — мінімум тричі в рік, краще короткострокові, але частіше. Без робочої пошти, без засобів до зв’язку з робочих питань, без інтернету і соціальних мереж. Відпочинок активний чи пасивний. З сім’єю чи з друзями.
Фізичні навантаження. Мінімум тричі в тиждень, чергуючи силові і аеробні вправи, розтяжки. Рухливість протягом дня, максимально часто, наскільки це можливо.
Позитивне мислення і сприйняття подій, людей, обставин. Мінімізація негативних емоцій. Фокус на можливості.
Релаксація і відпочинок для мозку. Масаж, медіативні техніки, музика, комфортна вуху, тощо. Кожного дня я «ловлю своє даніссімо» мінімум 30 хвилин і як в рекламі — «нехай увесь світ зачекає». Це той час, коли нічого не плануєш, нікуди не біжиш, ні з ким не говориш, а просто релаксуєш за чашечкою кави чи без, спостерігаєш або слухаєш звуки природи, за всім, що тебе оточує.
Професійний і особистісний розвиток. Відвідування тренінгів. Читання книжок, статей. Враховуючи свої бажання і фокусуючись на тих напрямках, які є важливими, бо приносять задоволення.
Час для себе. Він має бути завжди.
Важливо розуміти, що у кожної людини є також власні «рецепти» відновлення енергії, які можуть бути більш ефективними і дієвими за тих чи інших ситуацій.
