З настанням Великого посту життя вірян, чернецтва та священників змінюється . Храми зодягають у постове вбрання, а хори розучують піснеспіви з особливими підтекстами. Наші журналісти відвідали жіночий Городоцький Свято-Миколаївський монастир. Окрім побуту монахів, вдалося побачити й унікальну ікону святині – образ Божої Матері Милосердної, за розповідями , ікона має чудотворні властивості – зцілює хворих. Михайло Присяжнюк розповість більше.
https://youtu.be/Y9laSCmTpeA
Ось в такий спосіб насельниць Городоцького монастиря скликають на щоденну молитву. Використовують для цього, на перший погляд, звичайну дошку та дерев’яний молоток.
Монастирське біло або калатушка збирає сестер на загальну молитву до храму. Сестра за пів години проходить по території монастиря одночасно вдаряючи молоточком по калатушці і промовляючи Ісусову молитву. Для кожної насельниці монастиря звук самого молоточка нагадує той звук, коли Господу нашому Ісусові Христу, під час розп’яття забивали гвозді і ручки його пречисті і ноги, - каже монахиня Зосіма, насельниця Городоцького Свято-Миколаївського жіночого монастиря.
Зараз в Городоцькому монастирі готуються до настання Великого посту. Звичне життя в святині змінюється : черниці готують церкву , переодягаючи у постове вбрання, посилюють молитовне правило також мелодика щоденних церковних піснеспівів стає іншою.
Під час посту, насельниці монастиря займаються рукоділлям - виготовляють сувенірні писанки з воску та бісеру. На перший погляд, проста робота, набуває зовсім іншого підтексту: монахині одночасно вчаться оздоблювати писанки і виробляють терпіння. Таким сувеніром можна прикрасити святковий стіл або ж взяти із собою до храму на освячення паски.
За старою традицією , роблять такі пасхальні сувеніри, ми називаємо їх писанки, по колишньому, як люди на Волині говорили. І от ці писанки, сестри роблять, звичайне яйце, використали на Масляній, видувають, а цю шкарлупу вмокають в парафін, і от так прикрашають бісером, - каже Ігуменя Михаїла, настоятелька Свято-Миколаївського городоцького монастиря.
Перед Великоднем змінюється ще одне правило монастиря. За тиждень до свята, у храмах припиняють читати святий псалтир, одну з головних книг християнства. Весь інший час, псалтир читають цілодобово, по годині, кожна насельниця монастиря.
Ніякої книги так не бояться і ніякою книгою так не злагається враг роду людського як читанням Псалтирі. Коли учні запитали святителя Іоанна Золотоустого, чи можна зупиняти псалтир, то він відповів, що краще хай сонце зупиниться ніж зупиниться псалтир, - каже монахиня Флавіана, насельниця Городоцького Свято-Миколаївського жіночого монастиря.
Городоцький жіночий монастир достатньо відома святиня за межами Рівного . Паломники відвідують це місце, аби помолитись біля Ікону Божої Матері Милосердної. ЇЇ ще в 2000 році подарували монахи Києво-Печерської лаври. Насельниці монастиря розповідають – ікона має чудотворні властивості.
До образу пречистої діви прибігають люди у різних своїх потребах, в різних своїх недугах. Найбільше, звичайно, звертаються люди, які хворіють кістковими хворобами. Ікона Божої матері прикрашає наш храм уже більше 20 років і безперестанний потік людей завжди прибігає до образу Пречистої діви за молитовним, підтримкою, за допомогою, - каже Зосіма, насельниця Городоцького Свято-Миколаївського жіночого монастиря.
Відіграє монастир і освітню роль в духовному житті регіону. Тут діє недільна школа для малечі з навколишніх населених пунктів та Городоцьке духовне училище, де нині навчається 50 студенток .
Дівчата опановують спеціальності швачки, диригента церковного хору та іконописця.
Приблизно місяць напевно, оскільки, спочатку потрібно розбити її на певні квадратики, потім зробити підмальовочок, потім ще раз, зараз я працюю над підмальовочком, - каже Ольга Гірич, студентка городоцького духовного училища.
Важливо, щоб образ надихав, і хотілося перед ним молитися, якась така має бути особлива теплота, щоб людина могла звернутися до ікони, і не обов’язково, щоб там якісь емоції були передані, але якийсь такий спокій, - пояснює монахиня Аліпія, викладачка іконопису Свято-Миколаївського городоцького монастиря
Настання Великого посту вносить корективи і в життя студенток училища. Дівчата утримуються у їжі, моляться . Щоправда, піст – це не тільки дієта, це , в першу чергу , робота над собою, розповідає настоятелька монастиря.
Нас Господь призиває, що який би гріх не був, прийди до церкви, стань перед Господом, покайся, і тебе Господь як сина блудного обніме, прийме і ти це відчуєш, що ти з Господом Богом, - каже Ігуменя Михаїла, настоятелька Свято-Миколаївського городоцького монастиря. - Церква працює над тим, що не тільки я пощу, я не їм, щоб ми тримали свій язик, щоб ми тримали свій дух, душу в покаянні, внутрішньо працювали над собою
Триватиме Великий піст 40 днів аж до настання Великодня, який святкуватимуть цьогоріч в Україні 2 травня.
