В умовах війни, територіальні громади, перелаштували свою роботу, щоб допомогти тим, хто цього потребує. Вони приймають переселенців, плетуть маскувальні сітки та готують їжу для захисників. Кожен шукає у волонтерстві своє. Наша знімальна група відвідала громаду неподалік обласного центру та побачила, як змінилось життя місцевих.
Городоцька ОТГ - це 12 сіл у Рівненському районі. Мешкає тут понад 10 тисяч людей. З початку повномасштабного вторгнення - їхнє життя, як і в кожного, кардинально змінилось. Як живе громада в умовах війни, береться нам показати той, хто знає місцевість як своїх 5 пальців.
Пильнувати підозрілих осіб, обороняти громаду та допомогти пристосуватись до нових реалій. Поліцейський каже, злочинів зараз стало набагато менше. Та додались інші повноваження. Зокрема утримання блокпостів. Цим займається його напарник.
"Були організовані пости, були організовані люди з місцевого населення. Хлопці, щоб запобігти перш за все мародерству. Саме, що ми переживали аби не було мародерства. Були вставлені пости, мобільні групи, Контролювати постійно за територією, магазинами за підприємствами. З цією задачею ми справились. Змінилися, стали більш пильні", - поліцейський офіцер громади Олександр Рудь.
А от Олександр, крім захищати - ще й активно допомагає. Він той, хто може скоординувати волонтерів. Знає кому та як допомогти. Поруч із його штабом працюють "майстрині на всі руки". Вони можуть відшити усе, що завгодно.
"Ми організувалися, запитали чи є бажаючи плести сітки. То ми вже наплели сітку, в нас рибаки позносили все що мали. Ми вже сплели більше 30 сіток. Сітки закінчилися. Потім було поступлення на подушки то ми теж нашили. Десь півтори тисячі подушок різного розміру", - волонтерка Наталія.
Матеріалами діляться місцеві - приносять тканину, м'які іграшки, подушки та ковдри. За кілька кілометрів від них дислокується "кухонний батальйон". Так називають цих жіночок, які на базі дому молитви, готують обіди захисникам громади. Кажуть, люблять експериментувати із меню.
"Ми готуємо і чебуреки, друге обов'язково. Салат до нього, шніцель. Або ж гуляш. Обов'язково котлета. Ми із задоволенням це робимо. Знаєте, хочемо приймати участь свою посильну у цій справі загальній", - пенсіонерка Галина.
А поверхом нижче - розташований пункт для тимчасових переселенців, де одночасно може поміститися понад 30 осіб. Та надовго тут люди не залишаються, адже місцеві пропонують їм свої домівки.
"Є подушки запасні. Є в нас одіяла, ковдри, теплі. Де можна розміщати більше людей. Можливо ще навіть 20-30 чоловік. Ми можемо в загальному прийняти Кухня спроможна нагодувати всім. Ми обігріємо і приймемо", - пастор помісної церкви Василь Ткачук.
Таких місць в громаді 4. Також переобладнали навчальні заклади. А от в промислових приміщень нині базуються гуманітарні штаби. Сюди місцеві приносять усе - від продуктів з власного городу до одягу. Далі необхідним діляться із внутрішніми переселенцями та військовими. Як на місцях, так і в інших регіонах України.
"Співпрацюємо ми з волонтерською організацією в Ірпені. І в гарячих точках, які дійсно лишились без житла. Без засобів існування. І потребують цієї допомоги. Вони надають нам заявку. І ми максимально відвантажуємо ту продукцію, яка треба", - волонтерка Оксана.
Привозять допомогу і з-за кордону. Фури розвантажують тоннами. Голова Городоцької громади Сергій Поліщук каже, війна вплинула й на розбудову ОТГ. Нині всі будівництва заморозили.
"Зараз ми працюємо для військових, для задоволення потреб переселенців. Яких є дуже багато в нас на території. Також допомагаємо всім чим можем збройним силам. Теробороні. Створили добровольче формування територіальне. Зараз укомплектовуємо їх, забезпечуємо формою. всім необхідним. Для того щоб на території нашої громади могли нести чергування", - голова Городоцької громади Сергій Поліщук.
Усі жителі громади, яких сьогодні зустріла наша знімальна група, запевняють, будуть допомагати усім чим можуть. Навіть якщо буде здаватися, що не вистачає сил. Адже єдність та віра у майбутнє країни - це вже перемога.
