Козацький дух. Днями у Рівному відбувся відкритий чемпіонат з українського виду єдиноборств - рукопашу гопак. Захід відбувся в пам‘ять генерала Міжнародного Союзу Козацтва Миколи Паліюка. У запеклих поєдинках брали участь понад 100 учасників із 6-ти областей України. Ці змагання стали першими з початку вторгнення.
Так проходив чемпіонат з українського виду єдиноборств - рукопашу гопак у Рівному. Змагання такого масштабу в нашому обласному центрі проходять уже втретє. Однак, цьогоріч, вони мають особливе значення для кожного з причетних.
У поєдинках змагались понад 100 учасників із 6-ти областей України. Серед них і рівняни. Тренер місцевої школи козацьких єдиноборств Сергій розповідає, головна мета подібних заходів - підняття бойового духу та майстерності у дітей.
Це наше українське, це саме головне йде, це йде наш український вид спорту, тобто хлопці, як наші воїни козаки колись боролись за нашу Україну, так зараз і ми, можна сказати віддаємо їм честь і так само в тих самих шароварах, з тим самим поясом, - тренер рівненської команди Сергій.
В чемпіонаті брали участь діти з 8 до 18 років та старші. Спершу, обов'язкове зважування, після чого для кожного спортсмена обирали суперника. Згодом, в запеклих поєдинках бійці мали змогу показати свої вміння та здобути чудовий досвід. Дехто з учасників змагався вперше.
Змагання подібного рівня відбулись вперше за довгу перерву. На це повпливала війна, розповідає тренер Луцької команди Віталій. Та попри це, вони не планують зупинятись, адже в такий складний час, важливо підтримувати бойовий дух.
Ми знаємо, що воєнний стан в країні, але всеодно ми мусимо щось робити, мусимо тренуватись, бо краще щось робити, ніж сидіти на місці, - тренер луцької команди Віталій.
Долучилися до проведення заходу і представники місцевої влади.
Емоції переповнюють, адже я вам скажу, що в умовах сьогодення надзвичайно важливою є підтримка дітей, щоби вони не занепадали духом, адже це наше майбутнє. Мені випало за честь нагороджувати діток середньої категорії і наскільки я розумію, що коли стояла на сцені мабуть ще більше переживала, ніж вони, адже вони так міцно тиснуть руку, адже вони настільки переживають, але водночас знають, що ну в них не є змагання, вони показують нам наскільки потрібно, щоб в нас був такий дух і вони зараз нас вчать, а не навпаки, - депутатка Рівнеради Катерина Марчук.
