ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області
Рівне, вул. Миколи Боголюбова, 5
+380964960000 [email protected]

Водохреще: традиції, заборони та прикмети у цей день

Фото ілюстративне

Щорічно в січні віряни святкують останнє велике свято різдвяного циклу — Хрещення Господнє. У цей день вода в ополонці вважається священною, здатною очищати душі і тіла, а також зціляти від будь-яких хвороб.

Коли святкуємо Водохреще 2023 року

У всіх християнських конфесіях Хрещення Господнє має одну дату — 6 січня. Однак дехто святкує за григоріанським календарем, а інші — за старим стилем (юліанським календарем). За останнім Водохреще припадає на 19 січня. 2023 року це буде четвер.

Історія свята

Це народно-релігійне свято, яке стало надзвичайно популярним серед українців. З ним пов'язують здійснення Таїнства Хрещення Ісусом Христом, яке відбулося на річці Йордан (звідки походить одна з назв свята), коли Спасителю було 30 років.

В Біблії описано, що під час хрещення на Христа зійшов з небес Святий Дух, який мав вигляд голуба. А тоді пролунав Божий Голос. Через це в народі свято також часто називають Богоявленням.

Багато людей на Водохреще намагаються зануритися в ополонку. Здавна вірили, що вода має цілющу силу саме 19 січня. Вона може лікувати від недугів — як фізичних, так і духовних.

Віряни та священники йдуть до заздалегідь прорубаної ополонки, яка є символом річки Йордан. Священник освячує воду, занурюючи триразово в неї хрест, запалюючи вогонь і промовляючи слова молитви. Після цього всі, хто бажає очиститися, можуть тричі зануритися в освячену воду з головою, хрестяться та промовляють про себе молитовні слова.

Сенс цього обряду полягає в тому, що віряни готові піти за Ісусом, приймають хрещення та християнську віру. Хоча занурення у воду — більше традиція, аніж необхідність. Адже всі віряни після освячення води набирають собі її у пляшечки та зберігають протягом всього року. Кажуть, така вода лікує від будь-яких хвороб.

Водохреще в Україні: що потрібно робити

Напередодні свята, 18 січня, традиційно українці збираються за столом для останнього Святвечора. В народі його ще називають "Голодна кутя". Впродовж всього дня віряни тримають суровий піст, нічого не їдять, лише п'ють воду. А сідати за стіл можна лише після того, як на небі з'явиться перша вечірня зірка. На стіл ставлять лише пісні страви, зокрема кутю, вареники з капустою, узвар, рибу тощо.

Вода на Водохреще символізує очищення та початок життя. Тому віряни набирають її після освячення та зберігають вдома. Йорданську воду заведено зберігати подалі від очей, за іконами. Цікаво, що така вода не псується протягом всього року.

Набрати освяченої води також можна в церкві. Традиційно у водоймі поблизу храму вирубується ополонка у вигляді хреста. Цей же хрест встановлюють над нею та обливають червоним відваром з буряка. Це — символ крові. Для вірян від Йордана починається весільний сезон, який триває аж до Великого посту.

В Україні тісно переплелися язичницькі та християнські вірування. Тому в ніч проти Водохреща дівчата традиційно ворожили. Зазвичай прагнули дізнатися ім'я судженого. Церква засуджує ці ритуали, однак у народі вірили, що саме в цей період ворожіння мають найбільшу силу.

Зранку 19 січня в храмах відбувається богослужіння. Після чого віряни йдуть до водойм, де і освячується вода.

Що не можна робити у цей день

  1. Не можна, набираючи воду, лаятися з кимось чи бути на когось ображеним. Вода може втратити свої цілющі властивості від негативних думок.
  2. Не можна занурюватися у воду без сповіді та причастя. Варто це робити тільки з чистою душею та щирим бажанням.
  3. Не варто вживати алкоголь перед тим, як занурюватись у воду. Окрім того, що церковнослужителі кажуть, що це суперечить релігійним обрядам, медики кажуть, що це не зігріє, а навпаки може спричинити проблеми з алкоголем.
  4. Не треба плакати на Водохреща, бо ой, хто 19 січня буде лити сльози, плакатиме до наступного свята.
  5. Не можна прати, бо таким чином ви оскверняєте воду.
  6. Заборонено прибирати, в'язати, шити та виконувати будь-яку домашню роботу.
  7. Не можна ворожити, інакше наврочите біду. 

Народні традиції на Водохреще: як святкували наші предки

Після водосвяття всі люди розходилися по домівках. Мати або старша донька подавали на стіл святкову вечерю. Перед тим, як сідати за стіл, батько діставав з-за ікони Божої Матері букет засушених васильків, мочив в освяченій воді, яку принесли з храму, кропив все в оселі, а потім і в господарстві. Потім брав шматок крейди, малював хрест на одвірках, дверях тощо.

Тоді батько сідав за стіл і могла за ним вже сісти вся родина. Перед їжею спочатку випивали ковток освяченої води, тому що вважалося, що вона має найбільшу силу саме тоді, коли її п'ють натщесерце.

Після вечері дівчата бігли до річки, щоб умитися "йорданською" водою. Існувало народне повір'я, що тоді лице буде молодим і красивим. А на Гуцульщині до ополонки водили своїх дівчат хлопці.

Після Різдвяних свят попіл намагалися не викидати біля будинку, щоб не накликати пожежі. А ось в день Хрещення Господнього його виносили до річки і там висипали.

Народні прикмети

  • Дерева покриті інеєм — навесні в той самий день тижня (четвер, п'ятниця тощо) потрібно було вже сіяти ярову пшеницю.
  • Ясний день означає, що цього року добре вродить хліб.
  • Якщо ж небо хмарне, то і хліба не буде багато.

Читайте також: