Ольга Різак - лікарка родом з Рівненщини, однак війна її застала на роботі на Київщині.
Про це розповіли на фейсбук-сторінці Рівненського обласного центру екстреної медичної допомоги.
"Вибух, потім наступний, автоматні черги..."
Таким Ольга пригадує своє чергування з 23 на 24 лютого. Тоді вона працювала лікарем станції екстреної медичної допомоги в Броварах. Пригадує, що до 5 години ранку було звичайне чергування, потім надійшов виклик до дитини. Бригада тільки виїхала і почалося.
"Ми якраз виходили зі станції. Підійшли до карети швидкої допомоги, як прогримів перший вибух. Ми аж присіли… Дивимося один на одного круглими очима і не можемо зрозуміти, що відбувається. А далі знову вибух, ще один… Було страшно і серце не на місці, але ми все одно їдемо до маленького пацієнта. Повз нас пролетіли кілька автомобілів поліції з мигалками. Ще не знаємо, що відбувається, але розуміємо, що щось погане. Вже після повернення на станцію нам сказали - почалася війна…", - розповідає Ольга.
Після цього до них почали надходити виклики на об’єкти військової інфраструктури під Києвом.
"Приїжджаєш на виклик, а там одні будинки вщент зруйновані, інші - палають. У підвалах, під завалами, кричать люди", - зазначила жінка.
Вона також пригадує, що тоді їй допомагав військовий, у якого вона запитала, чи справді це війна.
"У військового на очі навернулися сльози. Він відвернувся, щоб я цього не бачила, і ледь чутно промовив: «А ви хіба сама не бачите?». Після почутого і побаченого до мене прийшло усвідомлення того, що таке війна. Справжня… не така як в кіно по телевізору. І від цього всредині все перевернулося."
Через деякий час Ольга таки повернулася до рідні в Дубно і одразу пішла працювати на місцеву станцію екстреної медичної допомоги. Перші кілька місяців працювала як лікар-волонтер, а потім отримала постійне місце роботи.
Після побаченого під Києвом вирішила поновити свої знання на курсах із надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам із вибуховими та вогнепальними пораненнями. Тоді було незрозуміло, що буде тут у нас, тож хотіла бути до всього готовою.
Також розповідає, що не може забути Бучу та Ірпінь, де вона разом з бригадою приїжджали до пацієнтів, і те що з ними сталося після нападу російських окупантів...
"Україна обов’язково переможе.Головне, щоб кожен з нас на своєму місці робив усе від нього залежне для наближення перемоги. І тоді всі ці жертви не будуть марними", - впевнена Ольга.
Читайте також: Вітання з передової: військові з Рівненщини показали фото з Бахмута (ФОТО)
