Поблизу південного бастіону Дубенського замку тривають земляні роботи, мета яких — дослідити давню систему оборонних укріплень.
Про це повідомив голова Рівненської облради Андрій Карауш.
«Збереження і дослідження цього укріплення, що нині триває, важливе, щоб у майбутньому в цілісному вигляді побачити та уявити, як працювала італійська бастіонна система Дубенського замку», — сказав кандидат історичних наук Юрій Пшеничний.
Як пояснив науковець, форма дубенських бастіонів є досить незвичайною: вони мають великі розміри та гострі висхідні кути близько 60º. Укріплення зводили за італійською моделлю, що вирізняло замок серед інших оборонних споруд того часу.
Перші розкопки на території бастіону розпочали студенти Острозької академії під час археологічної практики. Згодом керівництво заповідника, після погодження з відповідними службами, ініціювало масштабніші роботи із залученням спецтехніки.
Історики зазначають, що через численні перебудови та руйнації замку поблизу бастіонів збереглося лише одне приховане фланкуюче укріплення. Воно має висоту близько 7 метрів, містить ряд бійниць та невеликий прохід у рів із казематів.
Дослідники припускають, що рів у теплу пору року був заповнений болотистою водою, тому штурм мурів був практично неможливий. Взимку ж, коли вода замерзала, ситуація змінювалася — і укріплення набувало стратегічного значення.
Нагадаємо, Дубенський замок, заснований у 1492 році Костянтином Острозьким, є однією з найстаріших фортець України. Його історія пов’язана з відомими родами Заславських, Сангушків та Любомирських, а сама твердиня на річці Іква вважається неприступною — жодного разу не була завойована.
