Дзвінок щастя. Маленька Анечка із Корця, яка впродовж року вела боротьбу за життя, сьогодні залишила двері центру онкогематології. У дівчинки здійснилася ще одна мрія. І тепер вона, сповнена сил та ідей, їде додому. Про нелегкий шлях до перемоги над раком та емоції дівчинки від отриманого сюрпризу, дивіться далі.
Ось так маленька Анечка Джус зі всіх сил дзвонила у дзвоник, у знак того, що вона поборола рак крові.
В онкологічному центрі Рівненської дитячої обласної лікарні такий ритуал - це символ одужання. Дівчинка близько року боролася із страшною недугою, яка застала малечу ще у першому класі. Аня пройшла складний шлях, і тепер повертається додому.
Розкажу вам маленький секрет, Аня мріє вчитися на поліцейську, - Тетяна Джус мама Анни
А супроводжуватимуть Анечку додому у Корець працівники патрульної поліції, які підготували для дівчинки сюрприз, оскільки знали про її мрію.
Хочемо супроводити тебе додому. Поїдеш з нами? І хочемо подарувати тобі такий невеличкий подаруночок. Є в нас така класна патрульна машинка, тримай, це для тебе.
Подарунки дівчинка приймає з радістю, та все ж найбільше вона чекає повернення додому. Там у неї родина та однокласники.
Цю дитину лікарі витягнули з того світу, в неї була зупинка серця. Вона була дуже важка, в реанімації. Лікарі зробили, дійсно, диво, і врятували цю дитину, - Мар'яна Рева голова правління БФ “Скарбниця Надії”
Чудо. Іншого пояснення в тому, що семирічна Аня стрибає так, як до хвороби, мама і не має. Розповідає, спостерігати за донькою, яка гасла на очах, було дуже складно.
Сталося дійсно чудо, яке зараз стрибає. Ми два рази були в реанімації. Ми сюди потрапили зразу в реанімацію. І цей діагноз нам взагалі прозвучав, як грім серед ясного неба. Як кажуть, земля пішла з під ніг. Все перевернулося. Сльози...Я вилила тоді стільки сліз, я не знаю, мабуть море можна було б створити з них, - Тетяна Джус мама Анни
Віра у те, що донечка одужає, допомогла побороти гострий лімфобластний лейкоз. Проте попереду на дівчинку чекає ще 72 тижні лікування вдома.
Друзі будьте здорові.
