Вони відчувають більше, аніж інші. Мова про людей, які з певних причин втратили зір. А віднедавна ця тема стала неабияк актуальною.
Він не бачить очима, але відчуває душею. У минулому - комунальник з Борисполя. Від початку повномасштабного вторгнення - військовий. У жовтні минулого року під час бойових дій він втратив зір. Але не жагу до життя. Нині він навчається, аби стати масажистом. Розповідає, раніше ніколи не думав, що знайде у цьому своє покликання, навіть не зважаючи й на те, скільки зусиль необхідно докласти для перших результатів.
Андрій Середа розповідає, навчання в академії масажу не лише дає нагоду у майбутньому знайти роботу, а й дозволяє фізично та психологічно реабілітуватися.
Чи не щохвилини майстер питає клієнтку про її відчуття. У його руках - перша модель та головне натхнення - його дружина. Саме Оксана запропонувала чоловікові спробувати себе у такій діяльності. Тож разом стали шукати, де такому навчають. Як виявилось, лише у Рівному слабозорим та незрячим людям дають можливість знайти себе.
Травма абсолютно змінила життя подружжя. Вони навчаються жити по-новому, і доводять - попри усе можна бути щасливими.
Навчає чоловіка майстриня масажу Катерина Лєнь. На власному досвіді вона знає, як це - бачити руками. Тож тепер ділиться з ним не лише навичками з роботи, а й "лайфхаками" з життя. Зокрема і допомагає розвивати тактильні відчуття.
Власним прикладом Андрій Середа показує для інших - життя після війни, після травм та і просто життєвих негараздів, неодмінно продовжується.
