У неділю, 5 грудня, у Свято-Покровський собор міста Рівне прибули мощі преподобного Меркурія.
Відтепер частина мощей Чернігівського чудотворця преподобного Меркурія, ігумена Бригинського постійно перебуватиме у храмі.

Народився святий в багатодітній родині. Прийшов до Києво-Печерської Лаври, де за ревність до молитви, доброту, любов і працелюбність Максима зарахували до братії та постригли в ченці з іменем Меркурій, — на честь преподобного Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах.
Після жовтневого перевороту 1917 р. старець пішов до рідного краю — на Чернігівщину. Оселився у с. Бригинці, де на кладовищі раніше була гарна дерев'яна церква, але радянська влада її закрила, а потім зруйнувала.
Наприкінці 1942 року отець Меркурій став настоятелем місцевої парафії, служачи спочатку в хаті однієї благочестивої жінки. Святий престіл для храму отець Меркурій змайстрував своїми руками. У 1946 році церква на честь Пресвятої Тройці була освячена та відкрита для прихожан. Храм та престіл збереглися досі.
За молитвами преподобного не раз ставалися зцілення. Так, одного разу до нього привезли хлопчину, що страждав на епілепсією, і за його молитвами недуга відійшла. «Допомогла віра батька і сльози матері», — говорив він, смиренно приховуючи дар, одержаний від Господа.
До сьогодні люди передають із уст в уста розповідь про чудесне визволення отця Меркурія від смерті. Сільська влада не могла змиритись з тим, що у них діє релігійна громада. Сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку до скирти в поле, щоби вчинити над ним розправу. Отець Меркурій молився і готувався до переходу у вічність. Але коли пролунав наказ «вогонь», — зброя дала відсіч; те саме трапилося і вдруге. Тоді кати вирішили відпустити святого, думаючи, що коли він йтиме, вистрілять йому в спину. І втретє сталося так, як і два перших рази. Преподобний залишився неушкодженим, тільки сказав: «Цього разу не довелося вмерти».
Преподобний Меркурій прожив 86 років. Поховали батюшку біля вівтаря ним збудованого Свято-Троїцького храму, у якому він прослужив 10 років, на Бригинецькому кладовищі. Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п'ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.
Канонізований Українською Православною Церковою Київського Патріархату 7 грудня 2011 року.