Хто має платити за кожну зайву годину простою вантажівок на митниці? Саме це питання стало предметом гучного судового процесу між Рівненською митницею та кількома приватними компаніями й підприємцями. Через ситуацію на митниці бізнес втрачає мільйони гривень. Втім, чималі витрати через це несе і держава.
Приватний бізнес проти Рівненської митниці. У судах триває розбирання у справах, де підприємці звинувачують Рівненську митницю у необґрунтованих додаткових нарахуваннях при розмитнені, затримках та втраті коштів через простій товару. До суду зокрема звернулися ТОВ «Лановецький завод гумових виробів», ТОВ «Райт Вест», ТОВ «Бланкета» та чимало інших. Директор одного із підприємства, який хоче залишитися анонімним, зауважує, що митники почали донараховувати вартість товару, чого раніше не було.
Регулярно возимо вантажі. Чомусь причиною у нас відбувається підняття митної вартості сьогодні. Рівненська митниця не хоче розглядати документи більш детально і дивитися експортні документи. Подивившись базу, вони прирівнюють нас до вищої ціни, інколи буває до середньої. І тим часом ми автоматично сплачуємо мито, більшу суму, і відповідно, це ПДВ, — директор компанії Ярослав.
Чоловік додає: доки тривають митні процедури, компанії зазнають фінансових втрат. Більше того, часто Рівненська митниця навіть не дає достатньо часу на те, аби надати їм запитувану інформацію. Зокрема у суді було встановлено, що кілька компаній, аби надати потрібну додаткову інформацію для митного органу мали на це менше хвилини. Зокрема у Рівненському окружному адміністративному суді у справі щодо позову ТОВ «Лановецький завод гумових виробів» дійшли висновку, що бізнесу запропонували надати пояснення, але фактично не дали часу це зробити.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, — Рівненський окружний адміністративний суд.
І такі випадки — не поодинокі. Аналогічну ситуацію суд розглядав у справі за позовом компанії «Райт Вест», яка стосувалася ввезення напівпричепа. Під час розгляду справи суд звернув увагу на те, скільки часу митниця залишала підприємству для надання відповіді.
Судом також досліджено вимоги митного органу і встановлено, що вони дійсно були згенеровані із різницею менше однієї хвилини після формування первинних вимог та до можливості подання декларантом будь-яких додаткових документів, що свідчить про формальний характер вимоги та начебто «сумнівів» у дійсній вартості товару. Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи, — Рівненський окружний адміністративний суд.
Керівник одного з підприємств додав: свої права будуть відстоювати й надалі. Більше того, вимагатимуть повернути їм назад суми, які донарахували на Рівненській митниці.
Ще продовжується. Там і апеляції йдуть по деяких справах, буває і касації також. Бюджет у нас пустий, і наразі треба постійно платежі, і немає якогось іншого рішення як підіймати ціни суб'єктам. Тому так воно і відбувається. Таке розпорядження нібито з Києва йде, — директор компанії Ярослав.
Одним із ключових аргументів Рівненської митниці в більшості спорів була нібито відмова підприємств надати документи для підтвердження митної вартості товарів. Саме це ставало підставою для коригування митної вартості та донарахування митних платежів. На фоні судових процесів у Рівненській митниці звітують про перевиконання плану.
За перше півріччя 2026 року до держбюджету спрямовано 7,4 млрд грн митних платежів, виконання очікуваних надходжень склало 101%. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 26%, або на 1,5 млрд грн. Червень став одним із найпродуктивніших місяців року за надходженнями до бюджету. Імпортери та експортери перерахували 1,6 млрд грн митних платежів. У порівнянні з травнем 2026 року фіксується зростання на 25%, а з червнем 2025 року — на 59%. Очікувані надходження червня митниця виконала на 109%. Упродовж червня оформлено 40 тис. тонн іноземних товарів. Це на 7% менше, ніж у травні 2026 року, та на 18,4% менше, ніж у червні минулого року, — Рівненська митниця.
Кілька компаній, які досі судяться з митницею, від коментарів відмовилися. За їхніми словами, вони не хочуть мати ще більших проблем із митницею. У свою чергу, сам очільник митниці говорити на камеру не вважає за потрібне.
Ніяких секретів митниця не має. Працює прозоро, відверто. Ми якщо щось необхідно, потрібно — приходьте на митницю, ми дамо коментар або ж напишіть офіційний запит. Маю бажання зі всіма спілкуватися, оскільки нічого не скриваєм, працюємо прозоро, — начальник Рівненської митниці Ярослав Скоромний.
Втім, бажання спілкуватися і давати коментарі Ярослав Скоромний насправді не виявив, від зустрічі відмовився, питання до нього переадресував пресслужбі. Тож ми надіслали офіційний інформаційний запит, щоб почути, навіщо митниця, як показала статистика звернень до суду, ускладнює роботу українським підприємствам.
З огляду на зміст звернення, підставою для звернень до суду є незгода суб’єктів господарювання з рішеннями про коригування митної вартості товарів, прийнятими Рівненською митницею. Митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири
робочих години з моменту пред’явлення митному органу товарів. Строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей.
Також додають наступне.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Показовим є інший факт: за останні два місяці кількість судових справ із Рівненською митницею продовжує зростати. Майже всі вони стосуються донарахувань митних платежів. В 11 з 10 справ суд став на бік підприємців та станом на зараз зобов'язав сплатити митницю 115 тисяч гривень на судові витрати. Ці гроші йтимуть із державного бюджету. Також підприємства продовжують судитися, аби повернути кошти, які були сплачені при донарахуванні під час розмитнення товару. Також підприємці сподіваються, що від цієї практики митники відмовляться, адже від цього не лише страждає бізнес, а й несе фінансові втрати держава. Тож на чиї інтереси насправді працює рівненська митниця — питання залишається відкритим.
