Вихованка рівненського баскетболу Тетяна Гаврильчик змінила команду. Гравчиня перебралася до Іспанії. Там виступатиме за CB “Jairis”.
Гравчиня ЕКСКЛЮЗИВНО телеканалу ITV media group розповіла про рішення переїхати і те, як її прийняли у команді. Всю розмову можна переглянути тут
- Розкажи про переїзд. Це готувалося заздалегідь?
- Я хотіла грати за БК “Рівне” до кінця цього сезону і ми з Сергієм Ліщуком говорили про те, що я б могла поїхати за кордон. Але після завершення цього сезону. Ми говорили про це і навіть говорили з ним про Іспанію, про його колишню команду (Сергій Ліщук виступав в Іспанії за Валенсію - прим. авт). Почала думати про переїзд в перший день, коли я прокинулась і мені прислали смс “Тань, почалася війна”. Я зрозуміла, що, напевне, все зупиниться і це затягнеться надовго. Тобто, сезон уже закінчено. Наступного дня я сіла із родиною і кажу, що або я закінчую із баскетболом, або їду грати закордон. Це була п’ятниця. У той же день я зв’язалася із агентом і він почав мені шукати команду за межами України. Він її знайшов. Потім була субота-неділя і нічого не працювало, а нам треба було зібрати документи для переходу. Мені усі допомагали і все зробили дуже швидко. Це не було запланованим рішенням. Все робилося спонтанно. Я не хотіла кидати команду посеред сезону.
- Як у клубі віднеслися до твого переходу?
- Я дуже хвилювалася, що скаже і Сергій Ліщук (президент БК “Рівне” - прим. авт), і Валерій Жартун (головний тренер жіночої БК “Рівне” - прим. авт). Коли я подзвонила до Сергія Ліщука і сказала, що є така можливість… я відчула сум, напевне, в його голосі. По-перше, я подзвонила відразу на другий день війни. У нього були свої справи і те, що я переходжу просто так... Мені хотілося, щоб це все було максимально правильно. Я могла перейти і посеред сезону в іншу команду, мене кликали і агенти мені писали на старті сезону, але я не хотіла кидати команду. І для нашого клубу було вигідно десь мене відправити. Коли я про все сказала Валерію Жартуну. Боялася я йому трохи про це говорити, не знала як він відреагує, але все було максимально протилежно від того, як я очікувала. Він мене підтримав, сказав, що якщо є така можливість, то обов’язково їдь. Тут все зупинилося, а тобі ще є багато чого вчитися. Рости і розвивайся. Потім повернешся.
- Чи радилася з кимось із команди щодо переходу?
- Ми переписувались у нашому чаті спільному. Радилася із Вікою Шматовою. Дякую їй велике за підтримку. Вона як мій баскетбольний наставник. Я завжди якщо хочу прийняти якісь важливі рішення, то я завжди раджуся з нею. Я всім написала, що переходжу. Вони мені побажали успіху і підтримали мене.
- Як тебе прийняли у новій команді?
- Мене зустріли дуже тепло. Я навіть не уявляла, що люди тут будуть готові мене підтримати. У мене була дуже важка дорога. Я три дні їхала. змінила п’ять автобусів, три потяги і два літаки. Коли я тільки приїхала, то мене відразу взяли на мітинг по підтримці України. Я зустріла там багато людей, які з України, але зараз живуть в Іспанії. Вони мене підтримали і були готові допомагати.
- Розкажи про команду. Порівняй із БК “Рівне”
- Команда CB “Jairis” грає у другому дивізіоні. Вони зараз на другому місці, але мають більшу кількість зіграних матчів. Тому думаю, будуть на третьому місці. Команда професійна, але у Рівному був вищий рівень команди. Тут маєш сама собі купити воду на тренування, тобі ніхто її просто так не дасть. Ти маєш розминатися або на підлозі, або купити собі карімат самостійно. Це здається дріб’язок, але з цього складається професійність команди. Порівнюючи, бачу настільки професійним клубом є БК “Рівне”. Уже мені є з чим порівнювати, бо до того думала, що не все добре у нас в клубі. Команда тут класна. Дівчата хороші, підтримують. Тут є дівчина, яка з Бразилії, точніше дві таких гравчині є. Обоє грають за збірну Бразилії і їй 40 років сьогодні. Вона грала в Євролізі, в NBA. Вона максимально крутий опонент для мене на тренуванні. Плюс тут дуже класно працюють тренери. У мене уже було два персональних тренування, де зі мною працювали згідно моєї позиції. 
CB “Jairis” - найстаріший баскетбольний клуб регіону Мурсія. Тетяна Гаврильчик уже може приймати участь в іграх команди офіційно. Перед клубом у цьому сезоні стоїть завдання підвищитись у класі і як повідомляють у команді, Тетяна має їм у цьому допомогти.
Клуб, за який тепер виступає Тетяна також організовує гуманітарні вантажі для допомоги Україні. Тут засуджують війну, розпочату Росією та виступають за мир.
