Роман Боровець має стаж артилериста уже менше два роки.
Зараз Роман воює на донецькому напрямку. З початку повномасштабної війни. А до того працював майстром лісу у нинішній філії «Березнівське лісове господарство» ДП "Ліси України".
Хлопець рано залишився без тата, тому обовʼязки за сестру і маму впали на плечі Романа. Тож роботи хлопець не боїться жодної.
В лісову галузь прийшов за прикладом тестя - іноді допомагав у роботі, а тоді й сам пробував щось робити. Так і лишився працювати з 2019 року.
«Він у мене не просто майстер лісу, а майстер на всі руки. Все вміє зробити. Будинок практично будував власними руками. Я була ще зовсім юна, коли виходила заміж за Романа. Але вже тоді відчувала, що в ньому можна бути впевненою на всі 100%», - розповідає дружина Марина.
Тепер Роман Боровець - артилерист. Їхню 53 ОМБ їм. Князя Володимира Мономаха називають грім і полумʼя. Хлопці вправно керують своїми бойовими машинами.
Роман рідко буває вдома. За цей час лише двічі був у відпустці по кілька днів.
«Спочатку, коли приїхав, довго мовчки сидів і просто дивився у вікно. А потім каже: «Дивно, що люди отак собі ходять, займаються звичними справами і нічого не бояться», - розповідає Марина.
Розмов про війну на любить. Каже, краще говорити про життя буденне.
Окрім цього захисник дуже скромний. Каже, що в нього все, як у всіх, і що він особливого не робить. Від допомоги постійно відмовляється, коли телефонують з роботи або волонтери - всього у нього завжди вдосталь.
«Все спокійно, все добре, все є. Отак Роман мій постійно говорить. Один раз за весь час зізнався, що був на завданні і дуже хотів пити. А води ніде не було ні краплинки, - каже Марина. - А коли приїздив додому, наш будинок наповнився запахом бензину та пороху. Перемо речі, але таке враження, що це ніяк не змінює ситуацію. Настільки наші хлопці вже пропахнули війною».
