У Рівному затвердили Стратегію зі створення безбар'єрного простору на період до 2030 року.
Звідки кошти на фінансування цієї Стратегії та що вона передбачає? Про це і не тільки говорили із головою фракції "Рівне Разом" у Рівненській міській раді, заступницею голови бюджетної комісії Світланою Марчук.
Декілька днів тому відбувся депутатський день, на якому була презентована Стратегію зі створення безбар'єрного простору на період до 2030 року. Розкажіть, що це за стратегія, чому важлива для Рівного і чому аж до 2030 року?
Терміни прив‘язані до загальнонаціональної стратегії. Стратегія по безбар‘єрності нашої держави до 2030 року. В рамках загальнонаціональної стратегії наша громада була одним із пілотних проектів по створенню стратегії громади. Вже станом на сьогодні депутати ознайомлені і ми готові виносити проект рішення у сесійну залу. На депутатському дні всі депутати були ознайомлені, погодилися з тим, що це було дуже велике напрацювання. Це не лише про пандуси та про людей із фізичними обмеженнями. У Стратегії ми маємо 6 напрямків: фізична безбар‘єрність (це найскладніший етап), цифрова, інформаційна, освітня, суспільна, економічна. Важливо, аби наші установи, департаменти та спеціалісти були готові, обізнані та навчені.
Існує думка, що наші чиновники дуже формально ставляться до розробки якихось стратегій і тому подібного. Чи є тут впевненість у тому, що рівняни побачать якийсь результат Стратегії?
У нас є Стратегія розвитку громади. Є затверджена, є створена й не затверджена. Наша громада проходила багато таких етапів. В розробці саме цієї стратегії приймали участь близько 130-140 осіб. Це люди, громадські активісти, спеціалісти і наших управлінь департаментів, і міжнародних організацій. Максимальну кількість людей було залучено. Рада, яку утворили за рішенням в.о. міського голови Рівного Віктора Шакирзяна, не припиняє свою діяльність. Я думаю, що є настільки багато безпосередніх споживачів Стратегії, які не дозволять забути ні місту, ні громаді про неї.
Будь-яка стратегія передбачає фінансування. Зрозуміло, що бюджет має обмеження. Ви є членом бюджетної комісії. Наскільки ви орієнтуєтеся у тому, скільки у нас є грошей на реалізацію цієї стратегії?
Я скажу так. Коштів у нашому бюджеті з огляду на війну, направду, немає. Але, якщо ми говоримо, що ми витрачаємо кошти громади, ми тепер точно знаємо, що у нас є Стратегія, що у рамках стратегії будуть розроблені програми, буде якесь чітке програмне цільове бачення. Тому ми точно будемо знати, що, якщо ми витрачаємо кошти, то ми витрачаємо їх правильно. У нас є Стратегія і ми розуміємо, до чого ми маємо прийти вкінці.

Ми багато чуємо, що місто залучає багато грантів. Можливо, тут теж можна буде це зробити?
Стратегія – це одна з передумов, коли ведуться перемовини з грантодавцем. Він знає, що в громаді існує стратегія, програма. Йому тоді набагато простіше і легше заходити у співпрацю.
Раніше Ви говорили, що є ряд міжнародних грантових проектів, які реалізовуються. Скажіть, які вже є оновлені, утеплені фасади у Рівному?
Наразі ми можемо говорити не про грантові кошти, а про наші капітальні видатки, які були у 2024 році. Ми на виході маємо фактично завершені роботи школи №16 та рівненського ліцею «Український». Це ті два проекти, якими я дуже пишаюся. З 2021 року я постійно отримувала дзвінки від директора школи №16 про те, що там відпадає плитка. Це було дуже небезпечно. Якщо ми говоримо про енергоефективність та енергозбереження, то, якщо ми повертаємося до бюджету, ми витрачаємо кошти, але ми маємо розуміння того, що ми будемо економити на енергоносіях. Наше капіталовкладення тоді вже працює на громаду. Рівненський ліцей «Український» відзначив 100-річчя. Важливо було його зберегти, зробити ще кращим.
Помітив, що другу половину 2023 та у 2024 році міська влада Рівного дуже багато передає дронів. Якщо раніше це було рідше, то зараз з кожним разом ми чуємо це все частіше. Я розумію, що ця техніка закуповується за рахунок міського бюджету в рамках певної програми. Як часто доводиться вносити зміни до цієї програми і чи достатньо коштів?
Якщо брати період, який ви назвали, то інтенсивність зросла через те, що набагато спростилася процедура. Коли починалися закупівлі, то багато громад не розуміли як це буде працювати, не до кінця розуміли характер запитів. Чим більше працюють відповідні структури, працівники департаментів, тим більший досвід та комунікація з військовими. Це вже стає не скажу, що легше, але більш ефективніше. Якщо говорити про зміни, то їх диктують самі військові. Які звернення отримує наша міська влада, на те й реагує.
Переконувати не доводиться депутатів, що ці зміни потрібні?
Абсолютно всі це розуміють. Наразі от ми чекаємо вступу в дію закону, коли органи місцевого самоврядування зможуть закуповувати значно більший перелік техніки, машин. Це ще більше полегшить процес.
На це вистачає грошей?
В рамках двох програм наразі ми маємо фінансування і по мірі можливості ведуться закупівлі. Важливо, аби всі запити були враховані і щоб всі були задоволені.
За Вами ще закріплений округ – Квасилів. Як там просуваються роботи з підготовкою до опалювального сезону? Тому що минулий опалювальний сезон розпочинався з проблемами. Яка зараз ситуація у Квасилові?
Наскільки мені відомо, підготовка до опалювального сезону проходить вчасно. Є деякі питання по утепленню. Але, я думаю, що це не є якісь такі великі капіталовкладення і громада з ними впорається. Я думаю, що у нашого комунального підприємства буде достатньо часу, щоб це зробити. Решта найбільш вразливих ділянок було зроблено раніше. Думаю, що в цей опалювальний сезон ми зайдемо без проблем.
Громадській приймальні «Рівне Разом» виповнилося 4 роки. Як Ви, як голова фракції, керівниця ГО «Рівне Разом», оцінюєте діяльність громадської приймальні і що б Ви змінили у її роботі?
Взагалі створення громадської приймальні було одним із дуже правильних рішень. Я пам‘ятаю лише 2 дні за все існування громадської приймальні, коли в нас були сумніви. Це було 24 і 25 лютого 2022 року. Зрозуміло у якому стані всі були. Вона була зачинена. Якщо не помиляюся, то 25 ми вже її відчинили. Ми розуміли, що це те місце, куди будуть приходити люди і те місце, де ми можемо комунікуватм один з одним, розуміти як нам допомагати і куди рухатися. Ми пишаємо тим, що наша громадська приймальня завжди відкрита і мешканці громади не обмежені у прийому депутата, згідно з графіком. Громадська приймальня працює щодня з 10:00 до 17:00. Мешканці про це знають, вони можуть прийти, є й юридична консультація, є можливість залишити звернення. Способів комунікації дуже багато і, найголовніше, - ми розуміємо, що люди в цьому мають потребу і ми працюємо лише для наших громадян.
Де знаходиться громадська приймальня і коли можна потрапити до Вас на прийом?
Приймальня знаходиться за адресою вул. Соборна, 13. Я є практично цілодобово зі своїми помічниками, працівникам приймальні, з депутатами. Якщо є якась нагальна проблема, а прийому у депутата немає, то помічники допоможуть скомунікувати. Якщо є потреба, то ми можемо залучати й інших фахівців, які допоможуть у вирішенні проблеми.