Сучасні медіа постійно змінюються під впливом технологій, соціальних мереж і нових форматів споживання інформації. Водночас журналістика стикається з економічними труднощами, трансформацією ринку праці та зміною ролі традиційних медіа. Про стан сучасної журналістики в Україні, основні виклики професії та її майбутнє ми поговорили з членом ради директорів Української асоціації медіабізнесу Сергієм Чернявським.
— Як ви оцінюєте стан сучасної журналістики в Україні сьогодні?
— Я оцінюю стан сучасної журналістики як доволі складний, але водночас динамічний. Якщо говорити про підготовку кадрів, то вже сьогодні приблизно до 10% студентів бакалаврату можуть працювати в редакціях журналістами. Це непоганий показник. Наприклад, зі свого досвіду можу сказати, що з курсу фізтеху, де навчалося близько 400 студентів, інженерами на виробництві також стали приблизно 10% випускників.
Це означає, що частина студентів має базові навички пошуку інформації, створення та адаптації контенту для різних аудиторій. Водночас подальший професійний розвиток журналіста значною мірою залежить від редакції та її керівництва. Головний редактор у медіа виконує роль тренера команди — саме від нього залежить, чи зможе журналіст реалізувати свій потенціал і вписатися у формат видання.
— Які основні виклики стоять перед журналістами у сучасних умовах?
— Основні виклики пов’язані не стільки з підготовкою кадрів, як часто стверджують, скільки з економічним станом медіаринку. Багато онлайн-медіа сьогодні є збитковими: понад 95% національних і понад 90% локальних медіа працюють у складних фінансових умовах. Тому проблема полягає передусім у створенні якісного контенту та ефективному управлінні медіа, а не лише у нестачі журналістів.
Важливим викликом є також пошук і розвиток кадрів. Журналістів потрібно не лише знаходити, а й інвестувати час у їхній професійний розвиток. Це можна порівняти зі спортом: щоб фахівець розкрив свій потенціал, з ним потрібно працювати.
— Як соціальні мережі впливають на роботу журналістів та медіа?
— Соціальні мережі суттєво вплинули на медіаринок, особливо на онлайн-видання. Через перехід рекламних коштів у Telegram-канали, діяльність соціальних платформ і пошукових систем вебсайти втратили значну частину фінансування. Частину аудиторії також перехопили інфлюенсери.
Це змінює модель роботи медіа та змушує редакції адаптуватися до нових умов, шукати нові формати роботи з аудиторією та змінювати підходи до створення контенту.
— Які навички, на вашу думку, необхідні сучасному журналісту?
— Насамперед важливими є бажання навчатися та готовність працювати. Багато залежить від наставників, викладачів і редакторів, які допомагають журналісту розвиватися професійно.
З власного досвіду можу сказати, що у великих західних редакціях часто вважають ефективнішим навчити фахівця з іншої галузі журналістиці, ніж навпаки. Це пов’язано з тим, що сучасна журналістика потребує глибокого розуміння різних сфер життя.
Водночас кількість робочих місць у медіа скорочується. Якщо раніше велика кількість журналістів була потрібна для друкованої преси, телебачення та радіо, то сьогодні ці локальні медіа значно зменшилися, а онлайн-редакції зазвичай мають до десяти працівників. Це суттєво впливає на ринок праці.
— Як змінюється роль традиційних медіа сьогодні?
— Традиційні медіа поступово трансформуються, оскільки значна частина аудиторії переходить в онлайн-середовище. Водночас разом із розвитком цифрових платформ зменшується кількість локальних медіа та скорочується кількість робочих місць у цій сфері.
Це змушує редакції змінювати формати роботи, адаптуватися до цифрового середовища та шукати нові моделі функціонування.
— Якими ви бачите перспективи розвитку журналістики у майбутньому?
— Я переконаний, що українська журналістика має гарне майбутнє. Водночас потрібно розуміти реальні потреби ринку. Щороку в Україні випускається кілька тисяч студентів за спеціальністю «Журналістика», але кількість робочих місць у медіа значно менша. Навіть якщо лише 3–10% випускників вирішать працювати за професією, цього достатньо для сучасного ринку.
Журналістика буде розвиватися разом із цифровими технологіями, але ключовими залишаться професіоналізм, якість контенту та здатність медіа адаптуватися до нових умов.
Сучасна журналістика в Україні перебуває у стані активних змін і водночас стикається з економічними та професійними викликами. Як зазначає Сергій Чернявський, розвиток медіасфери залежить від здатності редакцій адаптуватися до нових умов, інвестувати у фахівців і створювати якісний контент. Попри труднощі, експерт переконаний, що українська журналістика має перспективи розвитку в цифровому середовищі.
