2 лютого віряни вшановують Стрітення Господнє.
Історія
Стрітення, тобто вказана зустріч, відбулася на 40-й день після народження Ісуса Христа. Того дня батьки принесли немовля до храму й там маленького Ісуса зустрів праведник Симеон. В особі праведника тоді відбулася зустріч усього людства з Богом.
Вихідні у лютому: скільки будемо відпочивати в третій місяць зимиСтарець Симеон дуже чекав на цю зустріч, адже вона була напророчена йому ангелом. Сталося це так: під час перекладання Святого Письма з єврейської мови грецькою, він побачив в одному із передбачень, що непорочна діва народить дитину. Подумавши, що це помилка, праведний Симеон вирішив виправити "діва" на "дружина". Однак у цей момент йому явився ангел і зупинив старця, запевнивши, що пророцтво є правильним. При цьому ангел додав, що Симеон житиме так довго, аби самому переконатися в цьому.
В очікуванні дива, Симеон прожив понад 300 років. Одного дня до храму прийшли Марія і Йосип із маленьким Ісусом. Побачивши, як Марія з немовлям сходить по східцями обителі, старець вийшов їм назустріч. Потім він узяв немовля на руки й виголосив свою знамениту пісню: "Нині відпускаєш раба Твого, Владико за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого, Ізраїля".
У той момент в особі праведного Симеона відбулася радісна зустріч усього людства із Всевишнім Богом.
Народні традиції
Зі Стрітенням пов'язували надії на весну.Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: "Прийшла громниця — зимі половина", оскільки "В цей день лютий до березня приїхав".
На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Побутувало повір'я, що "громниці" (посвячені свічки) вельми помічні від грому. Їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб "грім хати не підпалив", а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну. Посвяченою в цей день водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював стрітенською водою, а також волів і тварин, приказуючи: "Боже тобі поможи!".
Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом.
Що варто робити
У народних традиціях свячення вогню трансформувалося з прийняттям християнства у освячення свічок, які називали громничними. Освячували їх у церкві після освячення води, там же запалювали і несли до хати.
Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю від бурі, зливи чи смерчу, ниву — від бурелому чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Коли приходять із церкви в день Стрітення, запалюють "громничну" свічку — "щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоби мороз дерева не побив". Від "громничної" свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й "Громниця".
Запалювали громничну свічку у таких випадках:
- коли над оселею гуляє страшна негода;
- коли виникали труднощі при пологах;
- коли у селі пожежа, або катаклізм;
- коли людину схопить епілепсія.
- як людина помирала, запалювали свічку, аби спокійніше перейти їй у світ інший.
Також у цей день святять воду. Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води, за повір'ями — така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:
- лікує рани і внутрішні захворювання;
- рятує від "злого ока", відьми, вовкулака, від пристріту;
- нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом;
- пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону;
- господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовище;
- окроплювали стайні та обори від відьом, щоб не виссали з корови молока.
Українські народні прикмети
Селяни спостерігали цього дня чимало хліборобських прикмет:
- ясна і тиха погода віщує добрий урожай і роїння бджіл;
- вітер — погана ознака;
- відлига — чекай пізньої весни;
- як на Стрітення півень нап'ється води з калюжі, то жди ще холоду.
У цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір (якщо ранком роса — врожай, нема роси — погана ознака).
