Говорили про неї ще 8 років тому, а руки дійшли лише зараз. В Україні триває реформа старшої школи. Зокрема, на Рівненщині активно формують мережу академічних та професійних ліцеї. Не всюди цей процес проходить мирно. Окрім бажаної користі, реформа принесла у громади конфлікти та суперечки.
Уже 8-ий рік в Україні впроваджують масштабну реформу освіти. За задумом, сучасна українська школа має відійти від радянських освітніх стандартів та перейти на новий європейський рівень. Уже вдалося запровадити зміни для початкових класів - так звану Нову українську школу. Тепер прийшов час і до інших. Наразі взялися впроваджувати реформу у старшій школі. Вона передбачає поділ навчальних закладів на два типи - академічні та професійні ліцеї. Встигнути усе мають до 2027 року. Втім, за доброю українською традицією, спохватилися в останній момент. Часу для обговорень та консультацій немає, а запропоновані варіанти подобаються не усім. Із суттю реформи старшої школи та з якими труднощами зіштовхуються місцеві реформатори - розбираємося далі.
На Рівненщині активно впроваджувати реформу старшої школи почали у 2024 році. Перший крок - формування мережі ліцеїв. Розпочнемо із академічних. Будь-який заклад обрати не вдасться. Потрібно відповідати вимогам. Їх кілька:
- 600 учнів (не менше 100 у паралелі;
- STEM-обладнання;
- шкільні автобуси;
- кваліфіковані педагоги;
- заклад має бути окремою юридичною особою;
- відповідна нова навчальна література.
Залишитися в стороні ніхто не мав права. Реформа безповоротна. Як пояснюють у Держслужбі якості освіти у Рівненській області, її основна мета розвантажити учнів. А також дати їм можливість зосереджуватися на тих предметах, які знадобляться у майбутній професії.
На сьогоднішній день в старших класах учні вивчають більше 20 різних предметів. І, однозначно, що це не дає можливості сконцентруватися, зосередитися на тих напрямах, на тих предметах, які цікавлять дітей. Заклади академічного спрямування, вони будуть десь готувати дітей до вступу в ВУЗ за тими напрямами, які діти для себе обрали, - начальник управління Держслужби якості освіти у Рівненській області Святослав Сидорук.
Громади пропонували варіанти навчальних закладів, які б потягнули вимоги академічних. Спершу все погоджували у профільному обласному департаменті, а потім рішення затверджували депутати на сесії. Так у Рівному, до прикладу, обрали 5 закладів, які будуть із 2027 року академічними ліцеями.
Ми враховували декілька таких аспектів: перш за все це територіальна доступність, по друге наскільки вони завантажені. Планується функціонування ліцеїв на базі таких закладів: 5, 5,6, 8, 13,20,29, та пропонується злиття двох ліцеїв лідер і елітар на гайдамацький, і на базі українського ліцею, - начальник міського управління освіти Андрій Мазур.
Визначившись із навчальним закладом, який буде академічним, його починали підганяти під стандарт. Потрібно всього чимало. По-перше, забезпечити кабінети необхідним обладнанням, провести ремонт та покращити матеріальну базу. Директор Рівненського 13-го ліцею хвалиться: їхній заклад готовий відчинити свої двері для старшокласників хоч завтра.
Фактично ми були готові до того, щоб бути академічним ліцеєм.Останні роки разом із батьківським комітетом і з управлінням освіти ішло вдосконалення і матеріальної бази закладу , тобто з'явилися нові кабінети з обладнанням відповідно до вимог, - директор Рівненського ліцею №13 Михайло Бєлік.
І якщо у Рівному швидко та без проблем обрали ліцеї, які стануть академічними, то, до прикладу, у Дубровиці обрання закладу під академічний перетворилося на справжнє протистояння між місцевою владою з однієї сторони та батьками й вчителями з іншої.
У нас "Інтелект України", національний проект і цей проект затверджений Міносвіти як спеціалізована програма, учні доходять до 9 класу. На комісії сказали: "У вас не буде інтелекту України," будуть іти за програмою ліцей. Батьки в розпачі. Платять 400 грн за зошити. Все це життя 9 років і дальше програма не буде виконана? Ми маємо цього дотримуватися. Ми маємо бути ліцеєм. І просимо підтримати нас. Доля України - наша доля. Честь ліцею - наша честь, - директор Дубровицького ліцею Володимир Кушнір.
Чому ми не вибрали заклад саме Дубровицький ліцей. Тому що коли ми обрахували кількість дітей перших дев'ятих класів у нас у місті, то їх 1200 і куди 1200 дітей 5-6 класів куди їх розмістити? - начальниця відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Дубровицької міськради Ніна Стасюк.
Крапку у цій історії досі не поставили. Відтак навіть не розпочали облаштовувати заклад згідно з вимогами реформи. А час спливає. У контексті змін також маємо не зовсім мирний процес у Дубні. Там майже рік точилися скандали між батьками та міським головою Василем Антонюком. Останній вирішив, що академічним у Дубні буде шостий ліцей. На всі протести голова банально заплющив очі і зробив, як вирішив. Більшість депутатів на сесії цей вибір затвердила. Їм фактично не залишили вибору, кажуть в департаменті освіти та науки Рівненської ОДА. План мережі закладів давно затверджений, подати свій вибір громади мусять обов'язково. А часу на роздуми уже немає.
Кожна голова громади має дбати про жителів своєї громади. Найлакше сказати, що я не хочу виконувати. Треба запропонувати, що робити молодим людям, які проживають в цій територіальній громаді. Вони мають мати можливість. Кінцевим результатом реформи кожна молода людина має мати можливість здобувати освіту чи академічного, чи професійного спрямування, - директор департаменту освіти і науки рівненської ОДА Петро Коржевський.
Шляху назад немає, а так як було раніше з 2027 року уже не буде. Як пояснює Петро Коржевський, реформа старшої школи принесе свої плоди у майбутньому.
Зараз буде у дітей все-таки вибір, будуть думати більше про нього. Він має можливість отримати, окрім знань у своєму профілі, ще якісь додаткові знання. Він має можливість їх поглибити. Я би дуже хотів, щоб ми відмовилися від репетиторства, аби школа давала достатню кількість знань для дитини, - директор департаменту освіти і науки рівненської ОДА Петро Коржевський.
Окрім академічних ліцеїв, будуть діяти й професійні. З ними усе просто. Це звичні для усіх профтехучилища. У них зміниться лише статус. Так чи інакше шляху назад немає - академічним та професійним ліцеям у нашій області бути, як і по всій Україні в цілому. Загалом, на території Рівненської області у 2027 році має функціонувати 53 академічні ліцеї та 33 професійних. У громад залишається трохи менше ніж півтора року, аби все підготувати. Гроші на зміни мають виділити з державного бюджету. Також доведеться витрачати і свої. За прогнозами Петра Коржевського, грошей вистачить усім і на все. У випадку якщо поставлені вимоги до 2027 року виконати не встигнуть, не біда - доробити можна буде пізніше. Є й варіант, коли громада відмовляється у себе створювати академічний ліцей. Тоді керівники мають подбати про те, аби їхні учні мали можливість навчатися у старшій школі в іншій громаді. За потреби надавати співфінансування чи організовувати доїзд.
