Кутя - символічна святково-різдвяна страва для нашого народу.
Що означає кутя і звідки вона до нас "прийшла"
Серед наших предків існувала цікава легенда про кутю. Українці здавна вірили, що ще на початку світу, коли Єва з Адамом з'їли зрадливий фрукт та кинулися в ноги Господа, щоб благати прощення, Бог промовив до них:
"Встаньте, запізніле ваше каяття! За те, що ви вчинили, тепер мусите спокутувати й очиститися від зла, яке вам учинив сатана. Тоді ви ввійдете до раю й будете зі мною. Це я вам обіцяю, а тому, що ви є слабі створіння, то жде вас дуже важке життя, але я ваш Отець і хочу вам допомогти в цій трудній мандрівці".
Тоді дав три мішечки Єві й Адаму, в яких, за його словами, була пожива для душі й тіла. В першому — віра, в другому — надія, а в третьому — кохання. Два перші мішечки Господь наказав нести Адаму, а останній — Єві.
За легендою, в першому лежали зерна пшениці. І сказав Бог Адаму:
"Цю пшеницю ти посій, і вона буде поживою твоєю і твого насліддя. Вона скріплюватиме тебе вірою, щоб я вас не залишив".
У другому мішечку був мак:
"Цей мак служитиме мастю для твого хліба та збуджуватиме у вас надію, що моєму милосердю немає кінця. Це так, як з гарним і ніжним квітом маку. Коли він не знидіє передчасно, то видасть зерно. Так є і з надією".
А в третьому мішечку, який розв'язала Єва, був мед. І Бог промовив:
"Цей мед збирає бджілка, моя невсипуща робітниця. Вона буде осолоджувати хліб, який доведеться вам із трудом добувати. Цей мед пригадуватиме вам любов, яка ущасливлює душу й поведе вас до мене. Я пошлю вам Спасителя, щоб це вам пригадав і поміг знайти шлях, що веде до мене. Тоді в день його уродин сягнете по ці мішечки, щоб приготувати страву, яка пригадає вам мої сьогоднішні слова".
Від того часу проминуло багато років, люди почали забувати дари, які подарував їм Господь. В душі не було місця надії, любові та вірі. І тоді Бог послав Спасителя, який народився у Вифлеємі. Щороку українці готують із дарів особливу страву, яку називають кутею.
Як готувати традиційну кутю
Що потрібно для куті:
- 1 л пшеничного зерна;
- 2 л води;
- 0,5 столової ложки солі;
- 2 склянки меду;
- 2 склянки маку;
- горіхи і родзинки за смаком.
До приготування куті на Різдво наші предки ставилися дуже відповідально. Заздалегідь зерна розстелялися тонким шаром на чистій лляній скатертині, а перед приготуванням промивалися джерельної водою. Потім їх заливали на кілька годин, щоб вони настоялися. Після цього зерно висипалося до підготовленої каструлі, заливалося водою (співвідношення 1:2) та ставилося на середній вогонь. Коли каша закипала, вогонь одразу зменшували до мінімуму та доводили ще раз до стану кипіння. Обов'язково додавали солі. А потім накривали кришкою, щоб зерно повністю увібрало в себе рідину. Каструлю загортали в теплий одяг.
Тоді переходили до приготування маку. Його заздалегідь замочували на 10 годин у воді. Тоді відціджували зайву рідину і розтирали в макітрі (горщику). Сьогодні для цього можна використовувати міксер або м'ясорубку.
Мед розігрівали, але не кип'ятили. Нарізали шматочками волоські горіхи, сухофрукти. Родзинки додатково заливали на 1 хвилину окропом.
До пшениці додавали мак, мед, перемішували до однорідності та прикрашали родзинками й горіхами.
