Radio
Online
Повiдомити новину

Рівняни стали жертвами інтернет-шахраїв (ВІДЕО)

Ви на гачку у інтернет рибалок. Понад 45% населення України стикалися із онлайн-шахрайством. Половина з них через покупки в інтернеті, інша через фішингові атаки. Як не попастись на гачок інтернет шахраїв та вберегти свій гаманець, знають наші журналісти.

Шахрайство в Інтернеті нині набуває все більших масштабів. Злочинці вигадують різні схеми викачування грошей з користувачів. Фішинг – один із різновидів інтернет шахрайства, метою якого є виманювання в користувачів мережі їх персональних даних. Іванна стала жертвою фішингової схеми. Дівчина розповідає, одразу не зрозуміла, що потрапила на гачок інстаграм-шахрая.

"Зранку, мені прийшло повідомлення від магазину, нібито, «Сільпо». Проголосуйте будь ласка за наш магазин, візьміть участь у батлі, якщо ви його відвідуєте. Ну, я вирішила, чом би і ні. Мені ж нічого це не коштує. Там потрібно було ввести свої дані, логін і пароль, я не звернула на це уваги. І відповідно так, мої дані і сканували," - розповідає Іванна Ковальчук.

Іванна  втратила доступ до своєї сторінки.  А згодом почала отримувати дзвінки від друзів, які розповідали, що вона, нібито, просить гроші зі свого акаунту. Дівчина одразу повідомила про це кіберполіції:

"В мене взяли свідчення але, більш за все, цю справу закрили, тому що ніхто не повівся на цю аферу і не скинув кошти. Відповідно кваліфікувати це як шахрайство, неможливо."

Але є люди, які потрапляють на  гачок і відправляють тисячі гривень. В такому разі, потрібно одразу звертатись до правоохоронних органів. Однак, вірогідність того, що ви зможете повернути свої кошти до гаманця дуже мала, тому що такі фішингові шахрайства мають дуже складну схему і важко розслідуються.

"Насправді, це є досить складно тому, що відслідкувати всі дії зловмисників це фактично нереально. Плюс потрібно враховувати немає обмежень стосовно реєстрації кількості, скажем так, доменів, субдоменів , де можна використовувати ці сайти.Тобто, якщо сьогодні один сайт закрився то завтра їх з’явиться два, три, п’ять. Ну , якби потік безкінечний," - каже старший інспектор відділу протидій кіберзлочинів Рівненської області Андрій Гурський.

Поліцейський радить користувачам не заходити на сумнівні сайти та ні в якому разі не залишати там свої дані:

"Вони не потраплять тільки в разі налаштування вами двохфакторної  авторизації. Тобто це коли буде приходити повідомлення, або на мобільний телефон, або в додаток, або на електронну поштову скриньку."

Ще однією популярною схемою шахрайства -  є інтернет магазини. Сьогодні, такі покупки дуже зручні але і  небезпечні.

"Рік назад мені написав магазин одягу і запропонував співпрацю на бартерній основі, але з 50% знижкою на їхній товар. Я погодилась. Обрала товар на суму майже півтори тисячі, хотіла вже замовляти і сказала, що здійсню оплату накладним платежем. На що вони погодились, але сказали, що треба заплатити передоплату у розмірі 20% від вартості всього замовлення. Вийшло десь +-500 грн. Я оплатила. Після чого вони написали очікувати на ттн. Загалом, мене кинули в блок і на цьому все закінчилося," - каже Анастасія Корнійчук.

Аби вберегтися від таких шахраїв, поліцейські радять ретельно перевіряти магазин на наявність відгуків та активності на сторінці. Також можна перевірити магазин на  різних антивірусних сайтах  Потрібно лише скопіювати посилання, та вставити у вікно пошуку. Якщо сайт фішинговий, або має вірус, програма це виявить. А якщо все ж стали жертвою шахраїв потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, подавати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру.

Читайте також: