Сьогодні, 15 жовтня, на майдані Незалежності попрощались з 41-річним молодшим сержантом Андрієм Симонюком.
Про це повідомили у Рівненській ОДА.
Воїн помер 12 жовтня у лікарні в Києві від осколкових поранень, отриманих під час артилерійського обстрілу поблизу Майорська Донецької області.
Андрій народився у Володимирці, виріс у родині щирих українців, батько був військовим, тож про армійську витримку й випробування син знав не з чуток, дитинство минуло у постійних переїздах територією колишнього Радянського Союзу.
"Вищу освіту Андрій здобував у НУВГП, де отримав фах механіка. Працював у приватних структурах, на державній службі. Багато часу приділяв своїй родині – разом із дружиною виховали двох донечок 14 та 16 років, робив усе, аби його рідні почувалися поряд із ним, як за кам’яною стіною", — розповідають про Андрія.
Андрій служив у полку Азов. Спершу пройшов навчання: на Львівщині, в рідній області, в столиці, де з ними займалися американські спеціалісти, у вересні вирушив на передову.
"Справжній, щирий, вірний, надзвичайно добрий, позитивний, оптимістично налаштований, ніколи не боявся брати на себе відповідальність, любив рибалку, ліс, тварин, світла людина, його всі любили, посмішка – широка, щира, за таку легку вдачу і посмішку його прозвали «Містер позитив» – таким був Андрій Симонюк, таким запам’ятають його назавжди", — згадують про воїна.
Без батька залишились дві доньки Андрія, у скорботі за найвірнішим чоловіком та сином — дружина та батьки.
Похоронили воїна на кладовищі «Нове».