Державна служба якості освіти (ДСЯО) сформувала перелік вишів за ступенем ризику.
Список оприлюднили на сайті установи.
- КЗВО "Рівненська медична академія" — середній ступінь ризику.
- ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. акад. Степана Дем'янчука" — середній ступінь ризику.
- Рівненський державний гуманітарний університет — незначний ступінь ризику.
- НУ "Острозька академія" — незначний ступінь ризику.
- Національний університет водного господарства та природокористування незначний ступінь ризику.
Як розповіла директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк, ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.
"Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику", - зазначила Наталія Вітранюк.
Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.
"Ризики розраховуються для визначення періодичності планового контролю. Вони показують, наскільки часто ми маємо право зайти до ЗВО з плановою перевіркою. Останні декілька років ми виїжджаємо тільки у позаплановому порядку, тому перевірок значно менше. Поки війна – є мораторій на них. Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу", – пояснила директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих.
За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.
Всього до рейтингу потрапили 290 закладів вищої освіти. 28 вишів віднесли до високого ступеня ризику (10%), 186 – до середнього (64%) та 76 – до незначного (26%).
Критерії оцінки:
- кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
- кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
- стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
- кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
- наявність відокремлених структурних підрозділів;
- наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
- частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.
