Рідні командиру групи швидкого реагування десантно-штурмової бригади Камінського Дмитра Сергійовича із Сарненщини просять присвоїти йому звання Героя України посмертно. Героєві назавжди залишиться 26 років.
Відповідну петицію зареєстрували на сайті Президента України.
Навчаючись в 9 класі Коростського ліцею Дмитро мріяв не просто про службу, а службу в елітних військах. До цього він наполегливо готувався, тренувався, займався спортом, вивчав зброю, техніку, топографію, науку ведення бою.
На початку вересня 2019 року він звернувся до Сарненського РВК з проханням направити в одну з елітних бригад ЗСУ. Йому запропонували поїхати в н. п. Дачний Одеської області, де дислокувалась одна з бригад морської піхоти. Дмитру Камінському запропонували посаду водія. Він відмовився, адже готувався до зовсім іншого. За тим він поїхав у Житомир. 23 вересня 2019 року підписав контракт. В навчанні пролетіло півтора роки і він вже підготовлений у складі 95-ї ДШБ заступив на нульві позиції біля Чонгарського перешийка, де прослужив шість місяців.
Повернувшись в частину і пройшовши навчальні злагодження Дмитро із побратимами-десантниками зайшов на нульові позиції поблизу Горлівки. Там він зустрів повномасштабне вторгнення радистів. За виявлений героїзм при штурмі околиць Горлівки нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Дмитро Камінський разом із чотирма десантниками прикривав відхід роти, там потрапили в оточення, з якого вибирались з боями троє діб. Потім було поранення, відмова їхати в госпіталь і справжнє пекло під Ізюмом аж до 25 квітня. Саме в цей день він зателефонував батькам і сказав, що їх відвели.
26 квітня, на третій день Пасхи, разом із групою швидкого реагування він вступив в бій з рашистами біля н.п.Курулька поблизу Ізюма. Нагороджений орденом «За мужність» ІІ ступеня посмертно.
Підписати петицію можна, перейшовши за посиланням. Збір підписів триватиме ще 23 дні.
