Одна із наймасштабніших трагедій в Україні від початку повномасштабної війни. Сьогодні в нашій державі вшановують пам'ять тих, хто загинув у Драмтеатрі під час обстрілів Маріуполя.
Місце зустрічі, побачень та орієнтиру, яке практично стерли з лиця землі. Минув рік з тих пір, як ерефія здійснила один із найбільший терактів на території нашої держави. Минулоріч 16 березня окупанти завдали авіаудару по Драмтеатру у Маріуполі. У той час, як за його стінами ховались понад 1000 мирних українців. Марія Кисельова, переселенка із Маріуполя, яка нині проживає у Рівному у момент трагедії перебувала за кілометр від театру. Пригадує, як це було.
Країну-вбивцю не зупинив і величезний напис "Діти" на площі перед будівлею Драматичного театру, який залишили маріупольці із надією, що у рашистів є хоч крапля співчуття. Однак вони вкотре показали своє справжнє обличчя. Внаслідок влучання загинули сотні цивільних. Серед них чимало дітей.
Водночас залишились й ті, що вижили. Однак вони тимчасово опинились у пастці.
У свою чергу терористи та їхні піддані, щоб приховати власний злочин, спершу проводили псевдорозслідування, а згодом, аби ніхто не міг дати обєктивної оцінки після деокупації тому, що сталося, розібрали завали та демонтували залишки театру. А відтак встановити точну кількість загиблих на жаль, не можливо. Однак попри це усі ми точно знаємо, що російська федерація обо'язково постане перед трибуналом та поплатиться за усі свої дії.
