Ще декілька років тому поняття «реформа старшої школи» для більшості батьків, учнів і навіть учителів звучало як щось віддалене, абстрактне й суто паперове. Про неї говорили в концепціях, стратегічних документах, презентаціях Міністерства освіти, однак у повсякденному житті шкіл вона майже не відчувалася. Старша школа продовжувала працювати за усталеними десятиліттями правилами, які сформувалися ще в пострадянський період і лише частково адаптувалися до сучасних умов.
Для більшості родин старша школа залишалася прогнозованою і зрозумілою: після 9 класу дитина або йде в 10-й у тій самій школі, або змінює заклад освіти з огляду на територіальну близькість чи репутацію. Вибір профілю часто був формальним, а рішення — продиктованими не інтересами дитини, а наявністю вчителів і матеріальної бази. Саме тому реформа довгий час сприймалася не як нагальна потреба, а як чергова спроба «щось змінити зверху».
Сьогодні ситуація змінюється. Реформа поступово виходить за межі паперових концепцій і починає впливати на громади, освітні заклади та родини. Для Рівного ці зміни стали серйозним викликом, оскільки місто поєднує великі міські громади з розгалуженою мережею шкіл різного типу. Тут освіта виконує не лише навчальну, а й соціальну функцію, а кожна школа часто є центром життя громади. Саме тому будь-які структурні зміни сприймаються особливо чутливо.
Реформа старшої школи є частиною концепції Нової української школи, яка передбачає зміну підходів до навчання, ролі вчителя й учня, а також до змісту освіти. Її ключова ідея — перехід до профільного навчання у 10–12 класах, коли учні зможуть обирати напрям освіти відповідно до власних інтересів, здібностей і планів на майбутнє. У центрі уваги — індивідуальна освітня траєкторія, а не механічне виконання навчального плану.
Начальник управління освіти Рівного Андрій Мазур наголошує, що реформа старшої школи не є окремим експериментом чи різким зламом системи.
«Насправді ця реформа — логічне продовження реформи Нової української школи. Це одна реформа, яка на сьогоднішній день торкається наших восьмикласників», — пояснює Андрій Мазур.
У чому полягає суть реформи старшої школи
Суть реформи старшої школи полягає у повному перезавантаженні підходу до навчання учнів 10–12 класів і фактичному перегляді ролі школи на завершальному етапі здобуття середньої освіти. Йдеться не лише про зміну назв предметів, кількості годин чи оновлення програм, а про трансформацію самої філософії освіти – від формального «відвідування уроків» до усвідомленого навчання, орієнтованого на майбутні життєві та професійні вибори дитини. Держава поступово відходить від застарілої моделі, коли всі старшокласники незалежно від здібностей, зацікавлень чи планів на життя змушені навчатися за однаковою програмою і вивчати повний перелік предметів на однаковому рівні. Такий підхід роками призводив до перевантаження учнів, втрати мотивації до навчання і ситуацій, коли школа не давала практичних знань, потрібних для подальшого вступу чи професійного становлення.
Натомість реформа передбачає запровадження профільного навчання, яке має допомогти учням свідомо обирати освітню траєкторію та готуватися до вступу у вищі навчальні заклади або до здобуття професійної освіти. Старша школа поступово перестає бути «продовженням середньої» і перетворюється на окремий освітній рівень, де ключовим стає вибір – що саме і в якій кількості вивчати. Такий підхід, за задумом розробників реформи, дозволить школярам зосередитися на предметах, які дійсно потрібні для їхнього майбутнього, а не витрачати значну частину часу на дисципліни, що не мають прямого стосунку до обраного напряму.
Згідно з реформою, навчальний процес у старшій школі поділятиметься на кілька рівнів. Частина предметів залишатиметься обов’язковою для всіх учнів – це базові дисципліни, які формують загальний світогляд, громадянську позицію та необхідні для повноцінної освіти незалежно від профілю. Водночас значну частину навчального часу становитимуть профільні предмети, які школярі обиратимуть самостійно залежно від власних інтересів, здібностей і майбутніх освітніх планів. Саме ці дисципліни вивчатимуться поглиблено, з більшою кількістю годин, практичних занять і складнішими програмами, та стануть основою для підготовки до національного мультипредметного тесту й подальшого вступу до університетів.
Для Рівного та області реформа старшої школи означає суттєві структурні зміни в освітній мережі та перегляд існуючої системи закладів загальної середньої освіти. Передбачається створення академічних ліцеїв, у яких навчатимуться учні старшої школи з кількох громад. Такі заклади мають стати освітніми центрами з потужнішою матеріально-технічною базою, сучасними лабораторіями, обладнаними кабінетами для вивчення природничих і технічних дисциплін, а також підготовленими педагогами, здатними викладати профільні предмети на поглибленому рівні. Окрім цього, академічні ліцеї пропонуватимуть ширший вибір профілів навчання, що раніше було практично неможливо реалізувати.
Академічні ліцеї як основа нової моделі
Ключовим елементом реформи старшої школи стане створення академічних ліцеїв — окремих закладів освіти, у яких навчатимуться виключно учні 10–12 класів. Саме академічні ліцеї мають стати основою нової моделі профільної освіти та замінити нинішню систему, коли старші класи функціонують у складі звичайних шкіл. Такий підхід, за задумом Міністерства освіти і науки, дозволить зосередити ресурси, кадровий потенціал і навчальні можливості саме на старшій школі, зробивши її більш ефективною, гнучкою та орієнтованою на потреби учнів.
Навчання в академічному ліцеї триватиме три роки — з 10 по 12 клас, що принципово змінює підхід до організації освітнього процесу. Трирічна старша школа передбачає поетапну підготовку учнів: від адаптації після базової середньої освіти до поглибленого профільного навчання напередодні вступу до закладів вищої освіти. Така структура має допомогти уникнути різкого навантаження на учнів і дати їм час на усвідомлений вибір освітньої траєкторії.
«10 клас у концепції цієї реформи — це так званий адаптаційний клас. Це час, коли діти можуть підтягнути базові предмети, які вони вивчали в 5–9 класах», — пояснює начальник управління освіти Рівного Андрій Мазур.
За його словами, цей період є надзвичайно важливим, адже саме в 10 класі учні стикаються з новими вимогами, змінюють освітнє середовище та починають усвідомлювати реальні вимоги до подальшого навчання.
Саме впродовж адаптаційного року школярі матимуть можливість остаточно визначитися з профілем навчання, а за потреби — змінити його без втрати часу та якості освіти. Така гнучкість є однією з ключових відмінностей нової моделі від чинної системи, де неправильний вибір профілю часто означає або втрату року, або формальне навчання без реальної зацікавленості. У новій старшій школі, за словами освітян, важливо не змусити дитину «визначитися раз і назавжди», а створити умови для свідомого й поступового вибору.
У 11–12 класах навчання зосереджуватиметься на глибокому опануванні профільних предметів. Саме на цьому етапі учні отримають можливість максимально зосередитися на дисциплінах, необхідних для вступу до вишів або подальшого професійного навчання. Очікується, що зменшення кількості непрофільних предметів дозволить не лише знизити навчальне перевантаження, а й підвищити якість підготовки, адже більше часу приділятиметься практичним заняттям, проєктній роботі та поглибленому вивченню матеріалу.
Окремо Андрій Мазур наголошує, що трирічна старша школа — це не експеримент і не спонтанне рішення, а модель, яка давно застосовується у європейських країнах і довела свою ефективність. За його словами, саме така структура дозволяє поєднати загальноосвітню підготовку з профільною спеціалізацією та краще готувати учнів до дорослого життя.
«Ми повинні відмовитися від цього пострадянського підходу. Трирічна старша профільна школа — це європейський досвід, і саме до нього ми рухаємося», — підкреслює він.
За словами начальника управління освіти, впровадження цієї моделі є логічним продовженням реформи «Нової української школи» і має закласти фундамент для якісно іншого рівня освіти в Україні.
Водночас нова модель передбачає чіткі вимоги до закладів освіти, які претендуватимуть на статус академічного ліцею. Такий заклад має бути відокремлений від початкової та базової школи, що дозволить створити інше освітнє середовище, адаптоване до потреб старшокласників. Крім того, академічний ліцей повинен мати достатню кількість учнів, аби забезпечити реальну варіативність профілів навчання, а не формальний вибір із двох-трьох напрямів.
Для Рівного це означає суттєву оптимізацію освітньої мережі та перегляд ролі окремих шкіл у громадах. Частина закладів не зможе відповідати новим вимогам і залишиться початковою або базовою школою, тоді як академічні ліцеї стануть центрами старшої профільної освіти. Такий підхід уже зараз викликає дискусії серед освітян, батьків і представників місцевого самоврядування, адже потребує вирішення логістичних питань, підвезення учнів та додаткових фінансових ресурсів.
Вимоги до академічних ліцеїв
Особлива увага приділяється облаштуванню академічних ліцеїв, адже їхня ефективність залежить не лише від змісту навчальних програм, а й від організаційної структури, умов і стандартів, у яких здобувають освіту учні. Академічні ліцеї отримують статус окремої юридичної особи, що надає закладу автономію у прийнятті управлінських рішень, можливість самостійно формувати освітню політику, розподіляти ресурси та оперативно впроваджувати інноваційні підходи до навчання. Такий статус дозволяє гнучко реагувати на зміни освітніх стандартів і потреби громади, забезпечуючи більш індивідуалізований підхід до розвитку учнів.
Основний фокус академічних ліцеїв спрямований на профільну старшу освіту — 10–12 класи — із трьома профілями: гуманітарним, природничо-математичним та технологічним. Це дозволяє максимально враховувати здібності, інтереси та потенційні професійні плани школярів, створюючи умови для свідомого вибору освітньої траєкторії та підготовки до вступу у вищі навчальні заклади або отримання спеціальності. Такий підхід кардинально відрізняється від попередньої системи, коли профілі формувалися скоріше «під учителя» чи адміністративні можливості закладу, а не під інтереси дітей.
Окреме значення приділяється забезпеченню інклюзивного та цифрового середовища, що робить академічний ліцей доступним для учнів із різними потребами та дозволяє активно інтегрувати сучасні технології у навчальний процес. Створюються STEM-лабораторії, де школярі можуть займатися експериментами, робототехнікою, програмуванням, сучасними науковими проєктами та іншими практичними видами діяльності. Інтерактивні класи, бібліотеки з мультимедійними ресурсами, просторі зони для групової роботи і творчих проєктів дозволяють поєднувати інтелектуальний розвиток із практичною діяльністю, формуючи у дітей навички критичного мислення, аналізу даних та роботи в команді.
Матеріально-технічне оснащення академічних ліцеїв включає не лише сучасні кабінети та лабораторії, а й спортзали, зони відпочинку та харчування, що забезпечує комфортне й безпечне перебування школярів протягом усього навчального дня. Така організація простору дозволяє реалізувати комплексний підхід до розвитку дітей — від фізичного та психологічного комфорту до високого рівня академічної підготовки.
Важливим елементом є кадровий потенціал: педагоги підбираються відповідно до профілів навчання та мають компетенції для роботи в інклюзивному та цифровому середовищі, що гарантує високу якість викладання і підтримку учнів у процесі адаптації до нової системи. Одночасно важлива мінімальна кількість учнів на паралель — приблизно 100 осіб — що забезпечує достатню варіативність профілів і ефективне використання ресурсів ліцею, одночасно підтримуючи соціальну взаємодію між школярами з різних громад.
За словами Андрія Мазура, такий підхід дозволяє поєднати високі стандарти навчання з комфортом і безпекою перебування дітей, а також створити середовище, яке стимулює розвиток їхніх здібностей і заохочує до самостійного навчання. Це особливо важливо для учнів із різних частин міста, які навчатимуться разом, отримуючи однакові можливості незалежно від того, з якої громади вони прибули. Таким чином, облаштування академічних ліцеїв — це не просто технічне питання, а стратегічна інвестиція у формування сучасної, ефективної та конкурентоспроможної системи старшої школи у Рівному.
Побоювання батьків і проблеми доступності
Попри очевидні переваги академічних ліцеїв, багато батьків і громад сприймають реформу старшої школи із тривогою. Головним страхом є те, що об’єднання старших класів у окремих закладах призведе до втрати доступності освіти для дітей із малих громад і сіл. Особливо гостро це відчувається там, де населення невелике, а школа була не лише освітнім закладом, а й центром життя громади.
Яскравий приклад — місто Дубно, де минулого року батьки старшокласників активно обговорювали вибір майбутнього академічного ліцею з місцевою владою. Частина батьків була категорично проти того, щоб їхні діти навчалися у закладі з більш обмеженою кількістю місць, побоюючись, що через конкуренцію та відбір їхні діти можуть залишитися поза ліцеєм або потрапити до закладу з меншим рівнем підготовки. Дискусії навіть доходили до емоційних сварок із мером міста, адже для батьків питання вибору ліцею — це не абстрактна реформа, а реальний вплив на майбутнє їхньої дитини. Натомість у Рівному подібних проблем не виникало.
Ще одне гостре питання — транспортна доступність. Для школярів із далеких мікрорайонів або ж навіть навколишніх сіл доїзд до академічного ліцею може стати щоденним випробуванням. Батьків хвилює не лише тривалість поїздки, а й безпека дітей під час ранкових і вечірніх рейсів, особливо у зимовий період або під час негоди.
На цьому аспекті наголошує й Андрій Мазур: «Стаття 1 Закону України про повне загальне середнє світло регламентує доступність освіти для початкової і базової школи. Це означає, що засновник зобов'язаний створити такі умови, щоб було зручно для дітей 1-го, 3-го, 9-го класу добиратися до найближчого закладу загальної середньої освіти».
Хоча пряма вимога закону стосується початкової та базової школи, її дух важливий і для старшої: організовуючи академічні ліцеї, влада має враховувати доїзд, маршрути та безпеку учнів із різних громад.
Місцева влада та управління освіти намагаються врахувати ці ризики, плануючи організацію шкільних автобусів, зміну графіків занять та створення безпечних маршрутизованих доріг до ліцеїв.
Таким чином, реформа старшої школи — це не лише педагогічне питання, а й складна соціальна задача. Успіх академічних ліцеїв залежатиме від того, наскільки вдасться врахувати побоювання батьків, забезпечити логістику та зберегти довіру громади. Інакше реформа ризикує зіткнутися із значним спротивом, навіть якщо освітня модель об’єктивно є прогресивною і орієнтованою на майбутнє учнів.
Рівне між планами і реальністю
У Рівному процес формування мережі академічних ліцеїв ще триває і залишається динамічним. Підходи постійно коригуються з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти, зміни освітніх стандартів та реальних можливостей міської громади. Остаточні рішення щодо того, які школи стануть академічними ліцеями, які профілі будуть відкриті та як організувати навчальний процес, ще не ухвалені. Це породжує активні дискусії серед батьків, педагогів і представників місцевої влади, адже від цих рішень залежить не лише освітня траєкторія старшокласників, а й майбутній розвиток шкіл і громади загалом.
«Насправді ця мережа ще не сформована остаточно. Ми постійно коригуємо підходи, тому що змінюються рекомендації і реальні умови», — визнає Андрій Мазур. За його словами, ці дискусії та коригування — природний процес, адже мова йде про фундаментальні зміни, які торкаються не тільки навчальних планів, а й структури освіти, кадрового забезпечення та інфраструктури.
Водночас у місті вже зʼявляються конкретні кроки реалізації реформи. Так, з вересня 2026 року планується запуск пілотної старшої школи на базі 13-го ліцею, де учні 10–12 класів зможуть навчатися за новою трирічною профільною моделлю. Це стане першим практичним тестом академічного ліцею у Рівному, що дозволить відпрацювати інноваційні підходи до навчання, організації уроків, профільної підготовки школярів, а також управління освітнім процесом у нових умовах.
Запуск пілотного ліцею стане критично важливим для оцінки практичності нової моделі: як учні адаптуються до зміни структури навчання, чи справляються педагоги з новими програмами та інтеграцією STEM-лабораторій, інтерактивних класів і сучасних цифрових ресурсів. Крім того, це дозволить відпрацювати логістичні рішення — організацію доїзду учнів із різних районів міста та навколишніх громад, систему харчування, відпочинку та безпечного перебування дітей у ліцеї протягом дня.
Таким чином, пілотна старша школа 13-го ліцею не лише демонструє перші результати реформи, а й слугує тестовим майданчиком для подальшого масштабного впровадження академічних ліцеїв у всьому місті, враховуючи потреби всіх учнів і забезпечуючи високі стандарти якості освіти. Це перший крок до того, щоб Рівне поступово сформувало сучасну мережу ліцеїв, яка відповідає європейським підходам і дозволяє реалізувати всі переваги трирічної профільної старшої школи.
Можливі ризики та шляхи їх вирішення
Попри всі переваги реформи, її реалізація супроводжується низкою потенційних ризиків. Один із них — перевантаження учнів і педагогів на етапі адаптації до нової трирічної профільної школи. Перехід до нових профілів, гнучких навчальних траєкторій та інтеграції STEM-лабораторій і цифрових ресурсів потребує часу та професійної підготовки викладачів. Відсутність достатньо кваліфікованого персоналу може ускладнити реалізацію профільного навчання і вплинути на його якість.
Ще одним викликом є забезпечення мінімальної кількості учнів (близько 100 на паралель), щоб ліцей міг ефективно пропонувати всі профілі, варіативні курси та достатню кількість викладачів. Паралельно необхідно підтримувати інклюзивне середовище та цифрову грамотність, щоб кожен учень, незалежно від потреб і здібностей, мав рівні можливості для навчання.
Для пом’якшення цих ризиків передбачено кілька ключових заходів. По-перше, системне підвищення кваліфікації педагогів, залучення наставників та експертів із практичним досвідом у профільних дисциплінах, а також формування міжшкільних команд для обміну методиками та ресурсами. По-друге, облаштування академічних ліцеїв відповідно до високих стандартів: створення сучасних STEM-лабораторій, інтерактивних класів, бібліотек, простору для самостійної роботи, зон відпочинку та харчування. Це дозволить поєднати якість навчання з комфортними умовами перебування учнів і сприятиме ефективній профільній підготовці.
Таким чином, комплексний підхід до організації навчального процесу, модернізації інфраструктури та підготовки кадрів дозволяє максимально мінімізувати ризики та зробити профільну старшу школу у Рівному ефективною, сучасною і доступною для всіх учнів.
Загалом, реформа старшої школи у Рівному — це комплексна трансформація освіти, яка робить навчання профільним, практично орієнтованим та спрямованим на свідомий вибір учнів. Вона передбачає створення академічних ліцеїв із сучасними STEM-лабораторіями, інтерактивними класами, просторими зонами для навчання й самостійної роботи та всіма умовами для комфортного й безпечного перебування школярів протягом дня.
Попри виклики — підготовку педагогів, забезпечення мінімальної кількості учнів на профілі, сучасного матеріально-технічного оснащення та створення інклюзивного й цифрового середовища — реформа відкриває школярам нові можливості. Вони отримують реальний вибір профілю, глибокі знання у сфері своїх інтересів, практичні навички для майбутньої професії та підготовку до вступу у вищі навчальні заклади. Старша школа стає не лише місцем навчання, а й простором розвитку, самостійності та творчості.
Успіх реформи залежить від співпраці влади, освітян і громади, відкритого діалогу та стратегічних рішень, адже лише так Рівне зможе стати прикладом сучасної старшої профільної освіти, де якість, комфорт і розвиток учнів йдуть пліч-о-пліч.
