Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, тому більшість церковних свят українці тепер святкують на 13 днів раніше. Відтак Покрову Пресвятої Богородиці тепер відзначаємо 1 жовтня.
На цей ж день було перенесено ще два важливих свята: День захисників та захисниць України і День українського козацтва, які були тісно пов'язані з Покровою Пресвятої Богородиці.
Що це за свято: Покрова Пресвятої Богородиці
Покрову почали святкувати в Київській Русі одразу після запровадження християнства в X столітті. За слов'янською версією це свято тісно пов'язують з подіями, які сталися в Константинополі, коли місто обложили війська князя Аскольда.
Тоді всі місцеві мешканці сховалися у Влахернському храмі, щоб вберегтися від загарбників. Саме там у ті часи зберігалася риза Діви Марії. Зібравшись, люди почали молитися Богородиці, просячи про порятунок.
Раптом, наче у відповідь на їхні молитви, у небі над містом з'явився образ Діви Марії. Жінка накрила вірян своєю покровою, яка ще називається за церковною традицією омофором. Після цього вороги не могли бачити людей, тому всі місцеві жителі вціліли. За деякими джерелами, дружина князя Аскольда теж побачили це диво. Вони були настільки вражені, що одразу стали християнами, прийнявши хрещення.
Існує ще одна версія, за якою Богородиця накрила місто під час сарацинської облоги. Тоді за збереження вірян молився святий Андрій Блаженний, який і побачив Діву Марію о 4 ранку.
Що можна і не можна робити на Покрову
Це свято не входить до переліку 12 найбільших церковних торжеств, але в Україні його особливо шанують з давніх часів. Саме в цей період в давнину закінчувалася низка осінніх святкувань, люди починали підраховувати результати літнього сезону. Наші пращури вважали, що саме від Покрови починається так зване зазим'я, коли селяни готуються до зими. Худобу вже не виганяли на пасовище, а переводили в хлів на зимове харчування.
Також з Покрови починається осінній період весіль. Вже завершуються всі роботи в полях, тому час для святкування одруження є. Не бракує й продуктів для застілля. Часто в давнину фату нареченої пов'язували з покровом Богородиці. Тому вважалося доброю прикметою одружитися саме цього святкового дня.
Народні звичаї та обряди
З Покрови починалися вечорниці, котрі тривали до Великодня, і весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 липня). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: "Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка як корова".
Ввечері, напередодні Покрови, господарі тричі кидали через хату шмат кізяка, "щоб оселя була не курна", а вдосвіта спалювали його в печі, "аби взимку сухою була хата": якщо житло сиріло, то на Покрову вирізали чотири деревини, клали їх на горищі по всіх кутках травою вниз, "щоб сухо в хаті було". У Карпатах на Покрову поверталися з полонин пастуші отари.
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом. Це дає привід порівнювати сніговий покрив з весільним покривалом, а оскільки в цей час свідомо призначене і свято Пресвятої Богородиці, то ці порівняння поширюються і на неї.
Також згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї, не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні празники (свята) — то і маємо козацьке свято на Покрову.
У деяких регіонах випікали спеціальний хліб, коровай і намагалися не ображати один одного, не ображати Господа і Діву Марію. У це свято не можна прати, прибирати, копати, також не може робити шиття, тобто голку брати. Заборонено лаятись, сваритися. І також дуже часто у деяких регіонах України забороняли вживати алкоголь. Не потрібно позичати гроші, брати у борг, займатися такими діями, які є такими світськими, мирськими.
На Покрову заведено накривати стіл і влаштовувати посиденьки. На святковий стіл ставлять млинці, короваї, пиріжки з калиною. У цей день існує традиція спалювати старий непотрібний одяг, щоб прогнати нещастя і хвороби.
