Наближаються новорічно-різдвяні свята. Більшість дітей мріють під ялинку отримати солодощі, нові іграшки, сучасні гаджети... Та є й такі, хто радіє набагато простішим речам, - спілкуванню та увазі. Мова про вихованців Рівненського обласного будинку дитини. У переддень Різдва, 24 грудня, до малечі завітали гості, щоб подарувати позитивні емоції. Продовжить Ангеліна Бурак.
41 дитина від народження і до трьох років. Саме стільки крихіток зараз перебуває у Рівненському обласному будинку дитини. Це малюки із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. У цей заклад їх звозять з усієї Рівненщини. Діти можуть перебувати тут до півроку, далі їх всиновлюють, повертають до сімей, беруть під опіку або ж відправляють в інтернат.
Діти в нас забезпечені, ми маємо субвенцію для будинку дитини і центр реабілітації у нас рахується. Так само по пакетах НСЗУ, вони проходять реабілітацію, але діти вилучені із сімей так само хочуть якогось батьківського затишку однозначно, вони очікують, хай вони маленькі, але вони очікують того дива, що до них прийдуть принесуть подаруночки, - Володимир Боярчук генеральний директор Рівненського обласного спеціалізованого центру реабілітації дітей
Ці малюки щоразу із нетерпінням чекають гостей. Тому 24 грудня, у будинок дитини за ініціативи секретаря Рівненської міської ради Віктора Шакирзяна завітали депутати та працівники ради, щоб поспілкуватися із дітьми та подарувати їм радість. Адже уваги й позитивних емоцій цим малюкам не вистачає найбільше.
В результаті того, що дітки не доотримують тактильного, емоційного, їм не вистачає контакту який має дитинка, яка розвивається в сім'ї, то таким чином ми намагаємося його компенсувати, адже ось ця депривація викликає власне затримку психічного розвитку в цих діток. Чим більше позитивних емоцій, чим більше контактів, тим краще дітки розвиваються, - Наталія Левун заступниця директора з медико-педагогічної реабілітації та виховної роботи
Такі зустрічі - вкрай важливі, адже саме під час них діти-сироти та діти позбавлені бАтьківського піклування можуть бодай на короткий час пережити усе те, що відчувають діти, які живуть у сім'ях.
