Павло Клімкін: "Якщо є воля і "яйця" по Медведчуку, то має бути така ж воля і в зовнішній політиці" (ІНТЕРВ'Ю)

Відсутність зрозумілої та послідовної зовнішньої політики України призводить до того, що світові лідери не поважають нашу державу, як самостійного гравця на міжнародній арені. Зміна зовнішньополітичної стратегії України та послідовна зовнішня політика дозволила б Україні не лише стати самостійною, але й розв’язати ключові проблеми на Донбасі. Про це в ексклюзивному інтерв’ю для програми «PROполітику» на телеканалі ITV Media Group говорили з міністром закордонних справ України у 2014 – 2019 роках Павлом Клімкіним.   - Павле, після перемоги Зеленського на виборах багато хто прогнозував, що його світова спільнота не сприйматиме. І, відповідно, розвалиться світова антипутінська коаліція. На Вашу думку, чи розвалилася ця коаліція і чи сприймають Володимира Зеленського всерйоз світові лідери?   - Ми все більше поринаємо у простір російської політики. На нас дивляться через призму того, що відбувається в Росії і що робить Путін. На всіх міжнародних зустрічах, чи то Великої сімки чи НАТО нас обговорюють в контексті Росії. От я хочу, щоб говорили про Україну і про російську агресію. А не про Росію, і що робити з Україною через призму Росії. От це мене реально турбує і дуже тривожить. А щодо сприйняття Зеленського, то я вважаю, що в нас досі немає цілісної зовнішньої політики. Тобто є візія куди ми йдемо, потім має бути стратегія і воля туди йти. Якщо є воля і «яйця» по Медведчуку, то має бути така ж воля і в зовнішній політиці. Але на сьогодні цього немає. Тому нас сприймають, але нас не поважають, як самостійного гравця. Тому казати, що все зовсім погано, я не можу. Ну і зрештою, це ж не про мене чи Зеленського. Це – про Україну. Це ж про повагу до нас. Бо повага до Президента – це повага до країни, до кожного з нас. І я дуже хочу, щоб Україну поважали. Щоб про Україну не казали, що українці – це нація корупціонерів. Так корупція є, але вона є і в інших країнах світу. А я не хочу, щоб нас називали нацією корупціонерів. Я не хочу, щоб нам увесь час казали, що «ваші суди не працюють». Можна ж зробити судову реформу. Судову реформу, боротьба з корупцією, боротьба з тими олігархами, які керують країною. Все ж дуже просто. І насправді наші західні друзі і партнери говорять – ви можете зробити багато успішних історій. От цифровізація іде? Іде. І це супер. Але поки суди, боротьба з корупцією і українцям потрібно повернути цю країну. А зараз керують країною хто завгодно, але не українці. Ось ці три речі зробити і йти в перед. Тому – повага! Повага, коли Україна стане самостійним гравцем. Ось цього мені не вистачає!   - Ви кажете, що про Україну говорять в контексті російських інтересів. Це завжди так було? Чи змінилося з приходом Зеленського до влади?   - За останні два роки таке ставлення до України постійно збільшується. Оскільки ми ж бачимо непослідовну політику. Спочатку ми намагаємося щось полаштувати з Путіним. Ну Зеленський вже не хоче зазирнути йому в очі, і це супер! Тепер ми хочемо щось запитати у Байдена. І це насправді добре. Якщо наша зовнішня політика, як гігантський слалом, то як нас можуть сприймати як окремого гравця? От Донбас! Що робить Путін останні два роки? Він розпочав видавати російські паспорти. Зараз вже видано 600 тисяч паспортів. Якщо там (на Донбасі, - авт.) мова російська, валюта російська, стандарти і інструкції російські, війська російські і зараз російські паспорти. Це Україна? Тому нам потрібна нова стратегія! Ми ж не можемо повторювати, що ми тримаємося Мінську (так званих Мінських угод, підписаних у лютому 2015 року, - авт.) чи чогось іншого. Для чого нам це. Нам потрібно відверто казати, що історія Мінська закінчилася. Путін її вбив. Видачею паспортів, іншими кроками. Зараз там ще й вибори до Держдуми зорганізують. Навіть Єврокомісія у внутрішніх документах пише, що це фактично інтеграція Донбасу до Росії. Тому нам потрібно сідати з американцями та європейцями і вибудовувати нову стратегію.     - Чому, на Вашу думку, на початках війни, і особливо після Іловайська, світова спільнота «не помічала» прямого вторгнення Росії на територію України? - Американці звісно менше, а Євросоюз більше спочатку вірили, що Путіна вдасться зупинити. Вони хотіли тримати з ним зв’язки. Вони хотіли з ним говорити. Ангела Меркель спочатку не могла повірити, що Путін може їй брехати в телефонних розмовах. І потім для неї це був шок. Це був шок сприйняття Путіна, це був шок сприйняття Росії. І цей шок, на жаль для нас, заходив дуже і дуже повільно. Вони хотіли залагодити ситуацію. Вони казали, що може це буде вигідно і вам і нам. Так були люди, які були готові давати зброю. Але спочатку їх була меншість. Якраз така квола реакція Європи на агресію Путіна – це історія розчарування Заходом. Заходом який не має політичної волі до швидких дій. Я часто кажу, що в Європі тотальний дефіцит політичних лідерів, які готові приймати рішення і повести людей вперед.   ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ повну версію програми «PROполітику» із Павлом Клімкіним   - Поведінка лідерів Західного світу по відношенню до України нагадує реакцію Європи на агресію Гітлера в 30-х роках минулого століття щодо Австрії, Чехословаччини та інших країн Європи…   - Це не зовсім та історія. Але я вважаю, що такі ж побоювання Путіна, не бажання вилізати з «теплої ванни». Що таке Мюнхен (в 1938 році лідери європейських країни у Мюнхені підписали угоду з Адольфом Гітлером про розподіл Чехословаччини між Німеччиною, Польщею та Угорщиною. В історію ця угода ввійшла, як «Мюнхенська змова», - авт.)? Це не бажання вилізати з «теплої ванни» Чемберлена, який казав, що ніхто не хоче воювати. А в результаті був Черчель, який казав, що війна буде. І тоді вже всім було зрозуміло, що Гітлер піде до кінця. От дефіцит лідерства і дефіцит стратегічної візії підводить Європу і зараз. Мені здається, що у Байдена є така стратегічна візія, і це для нас реальний «плюс».   - Вже анонсована зустріч Путіна і Байдена. Очевидно, що питання України на цій зустрічі також постане. Тож що чекати українцям від цієї зустрічі?   - По-перше, що дуже важливо, потрібно розуміти – Байден нас не здасть! Але другий момент – якби у нас була спільна стратегія з американцями та європейцями, то Байден її викладав би. Ми ж розуміємо, що Путін поважає тільки силу. Де сила? У Байдена. Будемо чесні – Путін поважає лише американців. А тому саме вони можуть виставляти умови Путіну. І сьогодні, коли багато українців більшого чекали від візиту Блінкена (держсекретар США, - авт.), я захищаю американців і розумію – перед зустріччю з Путіним вони вирішили не підіймати ставки. Зараз американська політика по відношенню до Росії – це політика «батога і пряника». Спочатку Байден називає Путіна вбивцею, потім каже – це Росія втручалася в наші вибори, а потім телефонує Путіну і пропонує зустрітися. Потім санкції. А потім Путін погоджується на зустріч. Тобто від цієї зустрічі дуже багато залежить. І я дуже не хочу, щоб американська адміністрація знову вибрала «повільний шлях». Щоб ми залишалися ще багато років в зоні пасивного руху до трансатлантичного простору. І я дуже боюся, що вони домовляться про поступовий рух. А в нас немає часу чекати. Бо заява Путіна, що Україна – це «анти-Росія» свідчить, що він намагатиметься усе зробити, щоб нас не було.   - В 2005 році Путін заявив, що найбільшою геополітичною трагедією 20 століття вважає розпад Радянського Союзу. Зараз ця теза актуальна для Путіна, і чи задовольниться він Донбасом?   - Ні. Він хоче більшого. І він не хоче відродження СРСР. Він хоче більшого. Вся ментальність російської верхівки імперська. Вони хочуть відновлення імперії. Вони реально хочуть нас розбити. Частину, яка називалася «Новоросія», приєднати до Росії, а іншу частину України зробити буфером чи сірою зоною між Росією і НАТО. І цього якраз ми не маємо йому дозволити.  А він же не буде йти шляхом масивного вторгнення. Він буде йти шляхом військових провокацій і шляхом дестабілізації ситуації в середині країни. Зараз він вичікує слушного моменту. І нам потрібно бути готовими. Не панікувати і не боятися. Ми власне довели, що не боїмося. Чого, до речі, в Європі багато хто не розуміє.   - Не розуміють, чому українці стали на захист своєї країни?   - Так. Вони кажуть – звичайно, ви маєте захищати країну. Але у 2014 році десятки тисяч людей пішли добровольцями в батальйони, з’явилися мільйони людей, які стали волонтерами… Європейці досі цієї історії не розуміють.   Автор Сергій Мініч.   Шукайте нас ??? Офіційний сайт Соціальні мережі: ► Ми у Facebook ► Ми в Instagram ► Наш Telegram-канал

Читайте також: