Шість місяців боротьби, чотири курси хіміотерапії, безсонні ночі та сльози. Але сьогодні в родині Сухораб радість без меж. 11-річний Іванко досяг стану ремісії та переміг лімфому Ходжкіна.
Це 11-річний Іванко. Він поборов рак. Каже: емоції, коли йому повідомили про цю радісну новину, були неймовірними.
Я був дуже радий і сказав, що нарешті вже настання ремісії, - поборов рак Іван.
Розповідає: найперше, що він хоче зробити, коли приїде додому, - це зайти в свою кімнати на пограти в ігри на ноутбуці. А для дітей, які продовжують боротись із хворою, побажав:
А ось коли мама Іванка Алла згадує останні пів року, її голос тремтить. Проте сьогоднішні сльози інші - вони від радості.
Нарешті ми досягнули стану ремісії. Хочу сказати всім дякую, хто в цих важких 6 місяців був з нами, поруч, всім, хто нам допомагав. Ми це зробили, ми перемогли цю хворобу, - мама Івана Алла Сухораб.
Пів року тому сину пані Алли поставили діагноз лімфома Ходжкіна, тоді ця новина прозвучала зовсім несподівано, адже до лікарні приїхали через пневмонію. Здавалося, звичайне обстеження. Але додаткові аналізи показали страшну правду.
Шок, це дуже легко сказано. Тому що дитина спортивна, дитина активна. Шість років займався футболом на той момент. І для нас це взагалі було незрозуміло. Звідки береться взагалі така біда? - мама Івана Алла Сухораб.
Попереду були шість місяців лікування і чотири курси хіміотерапії. Виснажливі процедури, очікування результатів, страх невідомого. Та найбільше маму дивувала сила волі її сина.
Іван сприйняв усе по-дорослому. Те, чого не розуміли, читали разом. Розбиралися, ставили питання, шукали відповіді. Вчилися жити з новою реальністю. Пані Алла каже: були моменти, коли вона відчувала повний відчай. Жінка вдячна, що поруч були ті, хто боровся разом із ними.
Хлопчик вів активний спосіб життя, любив рибалити, збирати гриби, також відвідував тренування з футболу. За кілька місяців до страшної звістки почав займатися у футбольній академії Верес. Часу, який провів із командою, було достатньо, аби встигнути запам’ятатися своєю наполегливістю та характером, розповідає тренер Антон Литовченко.
Я думаю, що це його такий характер, якщо він переміг тут, то він буде перебагати завжди. Це головне, як кажуть, в голові все йде. Якщо в голові він з таким сильним характером, не опустив руки, не здався, то я думаю по житті у нього буде все добре. Це, як можна сказати, такий другий день народження, така звістка, - тренер ФА "Верес" Антон Литовченко.
Далі у планах сім'ї життя - справжнє, активне, наповнене мріями. Зокрема хочуть поїхати туди, де ще не були та побачити нові місця.
