Небайдужі мешканці села Моквин Березнівської ТГ Рівненського району б'ють на сполох, адже чи не найвідоміша історічна пам'ятка не тільки громади, а й області зникає у них на очах. Мова йде про костел Воздвиження Чесного Хреста, збудованого приблизно у 1895 році, який був на території володіння польського пана Валевського.
Все через те, що підлітки, а інколи й дорослі, закидають храм сміттям та обмальовують різними непристойностями. Нещодавно в середині будівлі навіть розвели вогонь. Про це повідомили у спільноті Моквинська громада. Очевидці розповіли, що опісля пахло паленим пластиком.
"Батьки і не тільки вони добре знають, чиї діти постійно тиняються парком, ломають лавки, виривають скати з майданчика і спалюють в костелі, задля розваги! Майте гідність і совість, поговоріть з ними, бо стануть відомі на все село!", - обурюється місцева жителька пані Вікторія.
Про цей костел, який стояв на узвишші на краю поселення, пам'ятають ще місцеві старожили. Пам'ятають і гарні ліхтарі, що освітлювали чудово впорядковану та загороджену територію маєтку по вечорам, і псарню - пан Валевський любив собак, і гарний фруктовий сад навколо двоповерхового замку, і два фонтани по боках від будівлі. Був на території саду звіринець: вовк в вольєрі, кілька диких кіз, які мали право вільно пересуватися маєтком - окрім святкових днів, коли їх прив'язували: занадто людно було тоді тут, з протилежного вовку кутка огорожі, через браму, віруючі з'їжджалися до костелу. Добротна огорожа трималася найдовше - її розібрали на каміння не більше 10-20 років тому.
Старожили розповідають, що глибокі підвалини костелу служили зовсім не божественним справам: там, у вічній прохолоді пивниць, зберігалися продовольчі запаси Валевських, там же стояли великі нарізані куби льоду. За роботу пани пригощали людей хлібом та помідорами. Люди хліб їли, а от помідори викидували - незнайомий був овоч.
У 1895 році місцевий поміщик Броніслав Понінський-Валевський збудував у селі папірню для виготовлення обгорткового паперу та грубого картону. Існують розповіді про підземні ходи, які ведуть з костелу до цієї фабрики. Папірня була єдиною на весь СРСР,яка робила цигарковий папір.Підприємство і дотепер працює як "Моквинська паперова фабрика" та виготовляє вже туалетний та обгортковий папір.
Місцева вчителька зарубіжної літератури Тетяна Лафінчук розповіла про надзвичайно довгий дощ в 1934 році. Тоді протягом 30 годин йшла страшна злива, внаслідок чого річка Случ вийшла з берегів і повністю затопила село. Тоді воно перетворилося на міні-Венецію.
До речі, одне із озер села називається Безоднім. Також може похвалитися легендою про себе: колись в його води начебто провалилася церква, а значно пізніше вояки Другої світової потопили в його водах танк.
Нагадаємо, Римо-католицький храм: який має вигляд найбільший костел Рівненщини (ФОТО)
