В Донецькій області через російську військову агресію понад місяць тому зупинилося ДП “Артемсіль” — найбільше в Європі підприємство з солевидобутку. Вже зараз солі від цього виробника немає у сусідньому Бахмуті. Її дефіцит помітили й в усіх куточках країни.
Про це Вільному радіо розповів в.о. директора державного підприємства “Артемсіль” Віктор Юрін.
“Підприємство не працює, простоює, згідно з наказом, до невизначеного часу. Обстріли постійні, частково зруйнована адміністративна будівля. Були прямі влучання в рудники, матеріальний склад. Виробничий процес неможливий. Ми ж не піддамо людей небезпеці. Тим паче більшість мешканців Соледара, співробітників ДП “Артемсіль” вже евакуювались. Більшості працівників адміністрації, ІТР (інженерно-технічних робітників, — ред.) немає на місці”, — каже очільник підприємства.
За даними керівника підприємства, на ДП ніхто поранений не був та не загинув.
Підприємство зупинили ще у квітні, бо стало неможливо вивозити залізницею готову продукцію з Соледара.
“Нашу вузлову станцію “Сіль”, куди ми підтягували вагони зі своїх під’їзних шляхів, регулярно обстрілюють. “Артемсіль” в основному орієнтована на відвантаження продукції залізничним транспортом. Автомобільним транспортом ми можемо вивозити тільки незначну частину. Тому навіть за нормальних обставин нам потрібно відвантажувати видобуту сіль у щось (у залізничні вагони, — ред.) А якщо залізниця не працює, ми теж фактично не можемо”, — каже в.о.директора держпідприємства.
Запас готової продукції з ДП “Артемсіль” вивезли ще у квітні, каже в.о. директора підприємства.
“Все, що ми могли вивезти, ми вивезли — у торговельні мережі”, — каже в.о. директора підприємства.
На думку очільника підприємства, тепер Україні доведеться ввозити більше солі з-за кордону.
“Для того, щоб сіль була у продажу, її ж треба виготовляти. В якихось магазинах [наша сіль] напевно є. Я в Києві, у Вінниці зустрічав. Зате з’явилась турецька, румунська сіль… Поки ведуться бої, доведеться заміщувати [нашу сіль] імпортованою”, — каже він.
Віктор Юрін вважає, що зупинку ДП “Артемсіль” відчують на собі й споживачі за кордоном.
“Ми були найбільшим підприємством з видобутку солі у Європі. Серед наших постійних клієнтів — Угорщина, Польща, Грузія, Молдова, Азербайджан, Румунія”, — стверджує Віктор Юрін.
За його словами, імпортована сіль дорожча за соледарську не в рази.
“Якби й ми зараз продавали сіль, у нинішніх умовах, ми б теж стали дорожче її продавати”, — каже він.
На думку Віктора Юріна, пластам кам’яної солі під землею нічого не загрожує.
“Загрожує лише тим об’єктам, які на поверхні. А те, що під землею, не зруйнується. Якщо, звісно, спеціально там щось не зробити. Підтоплень у нас немає. У нас немає водовідводу, це не як у вугільних шахтах”, — каже він.
Російські окупанти гатять по Соледару практично щодня. 17 травня армія РФ поцілила по житлових кварталах міста. Зачепило й високовольтну лінію, тож містяни залишились без світла.
