14 березня відзначається День українського добровольця. Це свято тих, хто без повісток та не за фахом, а за покликом серця з перших днів війни на Сході взяв в руки зброю та пішов захищати Україну. Більше розповість Олеся Джум.
https://youtu.be/_UiJc4hABrU
Він втратив ногу, але не втратив віру у мирне життя в Україні. Доброволець за позивним "Сивий" у числі перших пішов на фронт. Не лякала ані смерть, ані невідомість - за сотню кілометрів від дружини. Щодня наражав себе на небезпеку. Та не нарікав - боронив те, що любить понад усе.
"Другого, третього серпня в розрізі роти Західного батальйону «Айдар» ми уже зайшли в Південну частину міста Луганськ, всередині серпня ми могли б місто Луганськ визволити, нажаль нам не підперли спину. Отримав я поранення в селищі міського типу Хрещовате це 4 км. Від Луганська, 26 від російського кордону. Шматок 122 міни відрізав мені ліву ногу, значно вище коліна, шансів вижити не було я вижив завдяки Богу, завдяки святій Богородиці, завдяки лікарям які в Луганському аеропорту в бункері мені робили операцію," - каже Сергій «Сивий», бойовий офіцер, доброволець батальйону «Айдар».
Від майдану до антитерористичної операції. Ось так коротко охарактеризував своє життя протягом останніх семи років доброволець, Віктор Смірнов.
"Ми пройшли там і Кримське 29, потім нас перекинули на Золоте, потім на Донеччину, під Горлівку, потім за Мар’янку ми були, в Славном і потім я вже получив травму коліна серйозну, теж саме що на Майдані, але тут це травма на те саме коліно і мені у Львові робили операцію і мене, так якби повністю обслідували і в мене виявили короче рак щетовидки. І мені три операції зробили і вже всьо, мене тоді звільнити, уволили," - каже Віктор Смірнов, доброволець батальйону «Айдар».
День українського добровольця – свято справжніх патріотів. Людей які свідомо, за покликом серця у скрутний для своєї держави час стали на захист її суверенітету та територіальної цілісності. У 2014 році більше п’ятисот бійців самооборони майдану почали підготовку на полігоні в Нових Петрівцях, саме з них сформували перший добровольчий батальйон, який відправився на передову.
"Історія напише їхні імена не зараз, це буде потім. Але зараз дуже складний час для наших атовців коли вони приходять з АТО і вони не можуть воспрінять це все, пока вони не переживуть цю біль. Це треба час на сприйняття влади до нас, не повага я вам скажу, ми це все пройшли з надання тих земельних ділянок. Це дуже ранило наші душі, бо це треба пройти на своїй як то кажуть сім’ї. Цю біль. Ця біль ніколи не згасне в наших серцях," - каже Лариса Дубчак, голова громадського об'єднання жінок та матерів Рокитнівщини.
Цьогоріч в Рівному відзначити День добровольця зібралось близько сотні людей. Учасники маршу пройшли від стели Героїв Небесної Сотні до кафедрального Покровського собору.
