Рівненщина має 218 кілометрів кордону із Білоруссю. Це величезна територія, яку білоруси можуть спробувати прорвати у будь-який момент.
Десь там посеред лісу ховаються білоруські військові. Прогулюватись нульовим кілометром, як це роблять українські прикордонники і голова Рівненської ОВА вони не наважуються. Українські військові кажуть, що роблять правильно. Адже чи не на кожному кроці на них чекають сюрпризи.
Тож кордон, запевняють військові, під замком. Це прекрасно розуміють і по ту сторону. Жодних даних про підготовку нападу у наших бійців немає.
Якщо по ту сторону перестануть рахуватись із здоровим глуздом, в українських військових є як привітати непроханих гостей.
Боєць ТРО із позивним ребро демонструє СПГ-9 "Спис". Зброя ще радянського виробництва, але надійна. Працює безвідмовно.
А це ще один подарунок, який чекатиме на непроханих гостей. Великокаліберний кулемет Бровнінг М2. Дальність стрільби 2 кілометри. Стоїть на озброєнні у країн НАТО. Боєць із позивним Британець каже, зброя потужна і дієва.
Їхня ДШК, або Дашка, як називають бійці мобільної групи кулемет, у вправних руках страшний сон для піхоти. Використовують цю установку і для збивання дронів. Поки що іранських Шахедів тут не бачили, але як доведеться, то вимушене приземлення забезпечене. Бійці із якими спілкуємося формують мобільні групи швидкого реагування. Їм задають координати, вони виїжджають і відпрацьовують по цілях. Кожен тут із своєю мотивацією.
А це вже тренування ДФТ.
Відпрацьовують зачистку території. Все чітко та злагоджено. Тут ніхто не відбуває номер, на кожного можна покластися. Хлопці усі місцеві. Знають навколишні ліси як 5 пальців.
Також на Рівненщині готуються до зведення захисної стіни вздовж кордону.
Військові переконують, що нападу чекати не варто. Втім, якщо противник наважиться, далі нульового кілометра дійти буде максимально складно.
