Турнір пам'яті. На Дубровиччині футбольними змаганнями вшанували пам'ять про загиблого Героя України. Матчі пройшли на майданчику, який мама збудувала за кошти отримані від держави через загибель на війні її єдиного сина. Проводять його на традиційній основі, змагалися як дівчата так і хлопці. Цьогоріч співпало, що турнір пам'яті збігся із днем загибелі українського захисника.
Герої не вмирають, доки про них пам'ятають. У цьому переконана мама Героя України Марія Пешко. Її єдиний син Іван Клюйко загинув рівно рік тому, 24 квітня під Попасною. Від держави жінка отримала гарантовану грошову виплату. На ці кошти збудувала футбольний майданчик, аби про подвиг її сина пам'ятали. Сьогодні рівно рік, як його немає поруч.
Збудований футбольний майданчик на території Орв'яницького ліцею на Дубровиччині. Саме тут навчався Іван Клюйко. Майданчик жодного дня не пустує, розповідає директорка. Зранку тут займаються школярі, а ввечері приходять позмагатися односельчани Івана. Сьогодні уже вдруге тут провели футбольний турнір пам'яті Героя України Івана Клюйка. Розпочалися змагання зі слів вдячності усім військовим, віддали шану й випускнику ліцею.
Участь у турнірі пам'яті взяли чотири ліцеї - Перебродівський, Колківський, Берестівський та Орв'яницький. Із кожного навчального закладу по дві команди хлопців та дівчат. Одинадцятирічна Дарина грає за Орв'яницький ліцей. Для неї це не просто змагання, про Івана Клюйка знає чимало.
Свого часу, кажуть у школі, Іван таких умов для спортивного розвитку не мав. Втім, шкодують, що вони з'являються за таких трагічних обставин. Попри усі негаразди, кажуть вчителі Івана, він був завжди життєрадісним, компанійським та щирим хлопцем. Турнір його пам'яті, попри навколишню атмосферу вдячності, також дозволяє дітям радіти безтурботному дитинству. За це теж воював Іван Клюйко.
Спостерігала за поєдинками і мама героя. Марія Пешко продовжує дбати про спортивне благополуччя громади. Нещодавно за гроші жінки поруч із футбольним, завершили і тренажерний майданчик. Він теж у пам'ять про сина і теж за кошти, отримані від держави.
Для переможців турніру підготували медалі, кубки та м'ячі. Є й перехідний трофей. Він щороку передаватиметься від одного переможця - іншому.
Окрім уже зробленого, мама героя планує поруч збудувати ще й дитячий майданчик для наймолодших учнів ліцею. З такими клопотами, зізнається жінка, легше переживати біль втрати. Разом із тим, не втомлюється повторювати - ми забов'язані перемогти лише в знак пам'яті про усіх Героїв, які відстоювали і відстоюють нашу незалежність та свободу.
