У жовтні було зареєстровано Рівненським районним управлінням поліції 20 кримінальних проваджень, у яких потерпілим завдано значні суми збитків.
Про це розповів керівник Рівненської окружної прокуратури Євгеній Михайліченко під час онлайн-брифінгу в Рівненській ОДА.
Так, жінка перерахувала зловмисникам 580 тисяч гривень під приводом пригону автомобіля із-за кордону. Вона знайшла оголошення у мережі Facebook, почала спілкування, після чого шахраї увійшовши у довіру, переконали її, внести всю суму за замовлений автомобіль для того, щоб оперативно було виконане замовлення. Що вона і зробила.
Інший випадок — зловмисники використавши чат-бот від імені «Монобанку» у Telegram, виманили 200 тис. гривень.
Також потерпіла перейшла за посиланням про підтримку від ООН та втратила 40 тис. гривень.
Ще один випадок — псевдопрацівник Приватбанку подзвонив до потерпілого і після проведених маніпуляцій з картки потерпілого зникло 158 тисяч гривень. Так само, після дзвінка вигаданого працівника СБУ, який погрожував відповідальністю за незаконні операції з криптовалютою, потерпіла перерахувала зловмиснику грошові кошти в сумі 110 тисяч гривень та майже 13 тисяч доларів.
За словами Євгенія Михайліченка, кількість випадків шахрайського заволодіння грошима громадян постійно зростає через розвиток інформаційних технологій. Злочинці вдосконалюють свої методи — комунікація з потерпілими відбувається виключно онлайн, через месенджери, фейкові сайти та підробні банківські додатки.
Основні схеми шахрайства (за даними кіберполіції):
1. Шахрайство у месенджерах — зламані акаунти знайомих надсилають прохання позичити гроші.
Рекомендація: перевіряйте, зателефонувавши людині напряму.
2. Фішингові посилання — повідомлення про нібито державну допомогу від ООН чи ЄС.
Не переходьте за сумнівними лінками та не вводьте реквізити картки.
3. Онлайн-шопінг без доставки товару — продавці вимагають передплату за неіснуючий товар.
Купуйте лише на перевірених сайтах.
4. Псевдопокупці на платформах оголошень (OLX, Prom, Facebook) — підробні посилання на «служби доставки».
Не вводьте дані картки на сторонніх сайтах.
5. Фейкові благодійні збори — шахраї видають себе за волонтерів чи фонди.
Переказуйте гроші лише офіційним організаціям.
6. Телефонні шахраї — дзвінки від «працівників банку» чи «родичів у біді».
Не надавайте персональні дані, одразу телефонуйте у свій банк.
Як пояснив Євгеній Михайліченко, злочинці використовують VPN, підставних осіб (дропів) і складні ланцюги переказів, через що відстеження коштів може тривати до місяця і більше. У Рівненському районному управлінні поліції нині розслідують близько 2000 кримінальних проваджень за фактами шахрайства.
Поради від правоохоронців:
- Ігноруйте дзвінки з підозрілих номерів, особливо з кодом 044.
- Не переходьте за лінками, отриманими від невідомих осіб.
- Перевіряйте інформацію про державні виплати тільки на офіційних сайтах.
- При підозрі на шахрайство — негайно блокуйте рахунок і звертайтеся до кіберполіції.
Онлайн-шахрайство — один із найпоширеніших злочинів в Україні. В умовах цифрової доби головний захист громадянина — пильність, критичне мислення і довіра лише до перевірених джерел.
