Володимир Домінікін – військовослужбовець із Вараського району, який із 2014 року боронить Україну.
Про це повідомили в 104 бригаді тероборони ЗСУ Рівненщини.
Нині він перебуває у лавах 61 батальйону тероборони ЗСУ. До війни працював лісничим, але після російської агресії взяв до рук зброю.
«Після звільнення з армії у 2002 році я знайшов спокій у природі. Проте коли почалася війна, зрозумів: моє місце – на передовій. Саме тоді я взяв собі позивний “Лісник”, який символізував моє минуле».
Коли загроза повномасштабного вторгнення стала неминучою, Володимир не чекав офіційного розпорядження. 23 лютого 2022 року він пройшов медкомісію і вже наступного дня був у строю.
«Війна змінилася. Якщо у 2014-му ворог робив ставку на механізовані штурми, то зараз кидає вперед сотні піхотинців, підтримуючи атаки дронами та артилерією. Найважче було в Бахмуті, де ми зіткнулися з “Вагнерівцями” – професійними штурмовиками. Там почалися великі втрати».
Володимир переконаний: для перемоги потрібні не лише люди, а й сучасні технології та грамотне командування.
«Цю війну не виграти лише людським ресурсом. Успішний командир – той, хто вміє знайти підхід до кожного бійця, виявити його сильні сторони і використати їх на благо оборони».
Його головна мотивація – сім’я. Вдома чекають дружина, донька та син.
«Я воюю заради їхнього майбутнього. Донька мріє стати економістом, а син хоче піти моїм шляхом і працювати лісником. Я хочу, щоб вони жили у мирній країні, яка процвітає».
Військовий мріє про Україну, де влада працюватиме для народу, а не заради власного збагачення.
«Якби у 2014 році вся країна об’єдналася, можливо, ця війна вже була б завершена. Ми маємо винести уроки з минулого та діяти, а не чекати».
