Ольга Баранчук – перша у Рівному жінка-барбер. Нині вона радо веде свій інстаграм, дає життєві поради та розповідає секрети бізнесу. А ще два роки тому Ольга дізналася, що у неї лімфома Ходжкіна (рак лімфатичної системи).
Мотивували її не здаватись – тисячі людей, підтримку яких вона знайшла у соцмережах. Власне там, вона не побоялась і розповіла свою історію. Тож, чому дівчина порівнює себе з дощем – дізнавайтесь далі.
Довідка: Ольга Баранчук (Ольга Rain) 25 років має бізнес у бьюті індустрії поборола рак (лімфома Ходжкіна) веде інстаграм у стилі лайфстайл майже 10 тисяч підписників
— Якби вас попросили описати себе одним словом, яке б слово ви обрали? І чому?
— Дощ. Ніколи не знаєш, що від нього чекати. Він буває різним і викликає у людей різні емоції. Нехай це дуже поетично, але я ж творча особистість.
— Блог в Інстаграмі, що це для вас? Нотатник ваших думок, чи щось більше?
— У різні періоди життя Інстаграм став чимось іншим. Колись саме ця соцмережа допомогла мені вперше заявити про себе як про супер барбера. У складні часи – дав можливість не лише ділитись своїми думками чи переживанням, він дав можливість знайти підтримку: моральну, матеріальну, емоційну. Дав мені можливість відчути, що я можу приносити користь людям навіть лежачи під крапельницею на хіміотерапії. Підтримувати інших cancer survivor. Інстаграм – це не просто нотатки, фото чи колажі в сторіс – це люди. Багато-багато людей, які діляться своїми думками, своїми вміннями, знаннями, які знаходять однодумців та підтримку. Це величезні можливості у всіх сеансах, якщо вміти ним користуватись.
— Скажіть, як наважилась розповісти про те, що у вас рак?
— У той момент моя сторінка була моїм портфоліо, у мене було не багато підписників, більшість з яких, все ж були або близькими знайомими або клієнтами. Деякий час до виявлення онкології я хворіла, як я думала застудою, а клієнти все чекали, коли закінчиться лікарняний. Простіше було написати всім відразу, ніж говорити з кожним особисто. Я просто написала, що мені довелось зіткнутись з онкологією і на деякий час скоріше за все буду відсутня на роботі. Я навіть не могла уявити скільки підтримки отримаю.
— Зараз у вас ремісія. Чи було у вас якесь полегшення, коли ви про це дізналися?
— Були сльози щастя (посміхається).
— Ви пішли з 2 курсу університету. Чому?
— Ну а який з мене еколог? (посміхається) В університет я вступила, маючи червоний диплом перукаря, візажиста і 19 повних років. Нічого не маю проти вищої освіти, але на другому курсі я поставила собі запитання: “Я буду екологом? Ні. Працювати в держустанові чи лабораторії перевіряючи чистоту води в Усті? Ні. То чому я готова витратити на це 5 років свого життя, маючи спеціальність, яка мені до душі, вміючи робити те, що в мене добре виходить і отримуючи від цього задоволення?”
— Чому поставила попереднє запитання, адже покинути університет – це рішучий крок. Одразу видно, що ви знаєте чого хочете. Така риса характеру допомогла вам боротись з хворобою?
— Я точно знаю чого я не хочу. Я точно не хочу помирати молодою, коли мене чекає ще таке довге та яскраве життя .
— Що б ви порадили людям, які зараз борються з раком?
— Вірити і знати , що все буде добре. Думати тільки про хороше і не здаватись якби важко не було.
— До речі, мотиватором вас ще можна назвати, адже своїм прикладом ви показуєте, що можна відкрити і власний бізнес. Про це радо ділитесь і в інстаграмі. Чи є фідбек щодо цієї теми у вашому блозі?
— Оо так. Я часто отримую питання на цю тему, навіть на карантині (коли був власне вільний час) робила пряму трансляцію як відкрити власний салон.
— А чи є у вас хтось як приклад для наслідування?
— Є багато людей яких я поважаю, з яких можна взяти приклад у роботі, в яких можна повчитись. Цінностями, яких можна захоплюватись. Кожен із них важливий і особливий. У певний проміжок часу може стати головним учителем і мотиватором. Виокремлювати когось одного як приклад для наслідування було б не чемним, ми ж всі складені з малесеньких частинок нашого оточення.
— Яку книгу порадите прочитати або фільм подивитись нашим читачам?
— “Містер Ніхто”. Хороше кіно про те, наскільки наші маленькі і не дуже маленькі рішення впливають на хід всього життя.
— Чи є плани збільшувати кількість підписників в інстаграмі?
— Наразі немає, навпаки мені навіть стало подобатись, що від мене хтось відписується. Так, ніби залишаються найближчі і ті, кому справді цікаво. Але це я зараз так кажу. Завтра все може змінитись – це ж життя.
Проєкт “Блогери без хайпу” покликаний розповісти про талановитих людей Рівненщини, які стали лідерами думок у соціальних мережах. Вони мотивують та надихають своїх підписників. Адже над своїм успіхом вони працювали та працюють самотужки. А стали популярними завдяки своїй експертності та таланту - без хайпу (з англ. “hype”, галас навколо чогось).
