Вони поділилися своєю кровю і врятували немало життів. Мова про донорів. На сьогодні і у Рівному, і по всій Україні загалом крові критично потребують військові та люди, які борються із тяжкими недугами, зокрема онкологією. Наші журналісти поспілкувалися з тими, хто регулярно здає кров, і з тими, кому вона врятувала життя.
Це — Анастасія. У сім років їй діагностували лейкоз. Позаду — близько року боротьби, хіміотерапії та десятки переливань крові. Донорська кров стала невід’ємною частиною її лікування.
Кров — це для мене було огого щось, але зараз я крові взагалі не боюся. Це для мене, скажімо так, стала частинка мого життя. Я вже до цього звикла, те і все добре. Так, це було дуже часто, було дуже необхідно. Кров, плазма, це було максимально часто. Я дуже дякую всім, хто був донором, - подолала рак Анастасія
Донорська кров врятувала життя і маленькій Софійці. Коли вона захворіла важкою недугою їй не було й місяця. Переливання, хіміотерапія, боротьба. І перемога — зараз дівчинка живе повноцінним дитячим життям. Це також Анастасія. Вона серед тих, хто одужав від лейкемії. У дівчинки діагностували рак крові у 6 років. З того часу її боротьба із недугою тривала 3 роки. За цей час переливання крові дитині робили десятки разів.
Дуже часто, більше тридцяти - сорока разів. Постійно переливали, бо в мене були дуже низькі показники крові - лейкоцити тромбоцити - те, що впливає на імунітети та організм. На жаль, немає таких ліків, які б могли підняти ці показники для цього допомагає тільки донорська кров, - подолала рак Анастасія
Дівчина каже: вона дуже вдячна донорам за їхню кров.Адже сама вона відіграла немалу роль у подоланні хвороби.
Я дуже вдячна цим людям вони врятували моє життя, - подолала рак Анастасія
Артем донором став ще у 2010 році. Продовжити добру справу його надихнула робота, яка теж пов’язана з підтримкою дітей, хворих на рак.
У 2012 році я почав займатися лікарняною клоунадою. І коли ти заходиш в дитяче онковідділення, ти от розумієш, скільки насправді потрібно крові. Ну, у тебе немає от рельного вибору не здавати. Адже карма має двосторонню дію. Ти допомагаєш, а потім тобі допомагають. Тому роби добро, щоб потім тобі воно вернулося, - постійний донор Артем
Донорів критично не вистачає не лише у Рівному, а й по всій Україні. Тому Артем не просто сам здає кров — він намагається залучати й інших до цієї справи.
Я намагаюся залучити нових друзів до повномасштабного вторгнення. У мене була така місія, щоб за рік привезти хоча б нового одного регулярного донора, який буде здавати на регулярній основі. Хоча зараз треба, напевно, переводити десятки, адже донорів не вистачає, - постійний донор Артем
Постійним донором став і Аркадій. Пам’ятає свою першу донацію ще зі студентських років. Тепер це — добра звичка. Чоловік регулярно відвідує обласний центр служі крові та долучає до цього свою родину.
Ці всі історії врятованих життів доводять: донорство — не страшно, а дуже потрібно. Це простий, але важливий крок - крок до порятунку чиїхось життів.
