Щорічно 27 січня в Україні вшановують пам'ять сотні загиблих людей, зокрема євреїв, які постраждали від нацистської політики виключно через свою національну належність.
Що розповідає історія
Голокост - винищення еврейського народу нацистською Німеччиною та її союзниками й колабораціоністами, а також знищення інших етнічних та соціальних груп населення. Усе це переслідування та страшні вбиства тривали понад 10 років - із 1933 по 1945 рік.
Цікаво, що прийшовши до влади в Німеччині, нацисти не відразу розпочали масові вбивства. Однак досить швидко почали схиляти уряд, до виключення євреїв із німецького суспільства. Тут проявився їхній чіткий антисемітизм. Адже німці чомусь вважали саме євреїв винними у соцільних, культурних, політичних проблемах Німеччини. Зокрема поразка у першій Світовій війні, на думку нацистів, теж виявилася провиною єврейського народу.
Відтак переслідування євреїв ставали все радикальнішими та жорстокішими. Гітлер, який саме прийшов до влади у 1930-х роках, робив усе аби вигнати єврейський народ, посилюючи на них тиск, щоб ті емігрували із країни.
Однак зовсім скоро німецькі переслідування вийшли за межі Німеччини і поширилися в Європі. Відтак світі почав масово з'являтися расовий антисемітизм - ідея, що євреї є окреою і найнижчою расою.
Загалом винищення єврейського народу яскраво виражалося у різноманітних формах:
Правова дискримінаця у формі антисемітських законів.
Різні форми публічної ідентифікації та виключення( бойкот підприємств, що належить євреям; публічне приниження; та обов'язкове маркування - єврейська зірка, яку носили як пов'язку або пришивали до одягу).
Організоване насильство. Наприклад Кришталева ніч(в період з 7 по 13 листопада 1938 року було вбито або доведено до самогубства близько 400 людей. Було зруйновано понад 1400 синагог, молитовних кімнат, інших місць для відправлення служби, а також тисячі крамниць, помешкань, єврейських кладовищ.) Або ж різні поодинокі випадки вбивства та інші погроми.
Фізичне переміщення. Примусова еміграція, створення ґетто(окремий район для перебування євреїв), депортація.
Концтабори. Майже більшість євреїв були заслані у концтабори, де до них застосовувалися жорстоке поводження. Навіть поміщення у газові камери.
Окрім цього з 1941 року німецька влада вирішила вчинити масове вбивство великих масштабів європейських євреїв. Це нацисти називали "Остаточним розв'язанням єврейського питання".
Голокост закінчився в травні 1945 року після поразки Німеччини у Другій Світовій війні. Коли основні союзні держави( Велика Британія, США, та Радянський Союз) рухалися по Європі та звільняли концентраційні табори. Відтак вони визволили в'язнів, що вижили, більшість яких були саме євреї.
Україна в часи Голокосту
Оскільки в часи Другої Світової Україна перебувала під окупацією нацистської Німеччини, більшість євреїв проживали і на її території( знову ж таки через евакуацію). Тому частково Голокост був на українських землях. Українці намагалися ховати євреїв або ж якось допомагати їм, однак німецька влада суворо заборонила це робити, погрожуючи смертю.
До винищення євреїв в Україні були залучені: поліція безпеки; охоронна поліція; спеціальні винищувальні загони - айнзацгрупи; регулярні війська - Вермахт; а також навіть українська поліція, яка складалася в основному із радянських військовополонених.
Окрмі цього на українських землях продвжувалися масові розстріли єврейського народу. Перший відбувся у Кам'янці - Подільському в серпні 1941 року, де знищили 23 600 євреїв.
Зокрема, за історичними даними, у Рівному розстріляли близько 17 000 євреїв, у Вінниці - 15 000, у Хмільнику - 8 000, у Проскурові (Хмельницький) - 7 000, в Острозі - 5 500, у Луцьку - 14 700, у Сталіно (Донецьк) - 20 000, у Харкові - 12 000, у Бердичеві - 15 000(спочатку їх морили голодом, а потім вивели на аеродром та розстріляли)
Бабин Яр
Окремим жорстоким злочином нацистів став розстріл євреїв у Бабиному Яру - урочище на Київщині.
У вересні 1941 року німецька влада дала наказ зібратися усім євреям з речами та цінностями. Обдурені пропагандою, люди чекали, що їх депортують. Натомість всі цінні речі були забрані, а євреїв вишикували над урвищем та розстріляли з автоматів.
За два дні обстрілів (29 - 30 вересня) було вбито 33 771 людину. Протягом двох років окупації до Бабиного Яру привезли та знищили ще приблизно стільки ж люду.
Аби приховати сліди своїх злочинів, у 1943 році німецька влада, відступаючи від Києва, спалила десятки тисяч тіл. Спеціальними німецькими машинами вони перемололи кістки, розсипавши попіл околицями Бабиного Яру.
Чому нам важливо пам'ятати про Голокост
Загалом налічується, що жертвами систематичних державних переслідувань та вбивств стали 6 мільйонів євреїв.
Голокост і досі слугує усім пересторогою та небезпекою, які приховують у собі ненависть, расизм, фанатизм та упередження.
Пам'ять про Голокост - це пам'ять про те, що ми ні в якому разі не маємо повторювати. Своєрідний моральний компас. Можна навіть зараз провести паралель із українським народом, який страждає через те, що вони українці.
У цивілізованому світі немає бути місця подібному. І всі ці терори, зокрема Голокост, як маятник у нашій пам'яті, який завжди нагадує, що може повторитися, якщо у світі буде панувати зло та терор.
Ось ці всі жахливі історичні події - приклад, приклад того як не потрібно вчиняти, а ще яскравий приклад, що нас може чекати, якщо ми не зміним свої цінності та поставимо при владі аморальне зло, яке має на меті лише чинити насилля.
